Заказать реферат





Контрольная: Сербія в балканських війнах (ID:36530)

Смотреть похожие рефераты >>>

Тема работы

Сербія в балканських війнах (Код работы:36530)

Информация о работе Раздел: История
Вид работы: Контрольная
Объем: 17 стр.
Цена: 45 грн.
Код работы (ID): 36530
Добавлена: 12.08.2008
Просмотров: 605
Просмотр
«Сербія в балканських війнах»
СодержаниеВСТУП 3
1. ПЕРША БАЛКАНСЬКА ВІЙНА 4
2. ДРУГА БАЛКАНСЬКА ВІЙНА 9
ВИСНОВКИ 15
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 17
Продавецmsoffice.com.ua (diplomna.com)
Примечание от продавца работы тел. 592-56-57
http://msoffice.com.ua
http://diplomna.com
http://refsmarket.com.ua
ПросмотрПросмотреть работу перед покупкой
Заказать


загрузка...

Похожие рефераты и курсовые работы:

  • Інформаційно-психологічні війни

    Вступ 3 1. Сутність та направленість інформаційних війн 5 2. Особливості психологічної боротьби у війнах ХХ століття 9 3. Основні засоби та чинники ведення інформаційно-психологічної війни 20 Висновки 26 Використані джерела та література 31Вступ 3 1. Сутність та направленість інформаційних війн 5 2. Особливості психологічної боротьби у війнах ХХ століття 9 3. Основні засоби та чинники ведення інформаційно-психологічної війни 20 Висновки 26 Використані джерела та література 31
  • Застосування інформаційної війни

    Вступ 3 1. Застосування інформаційних прийомів задля відстоювання інтересів держави 4 2. Метафори в інформаційних війнах ХХІ століття 7 Висновок 11 Література 122. Метафори в інформаційних війнах ХХІ століття Найефективнішим знаряддям впливу у просторі неформальної комунікації на суспільну свідомість, на думку фахівців з інформаційно-психологічних операцій, є анекдоти, прислів'я й приказки, що споріднені певним механізмом організації, поширення і впливу, мають довготривале життя через свою емоційну виразність, образність, яскравість; чутки, що домінують у теорії і практиці ведення інформаційно-психологічних війн у площині неформальної комунікації. Чутки можуть різнитися за змістом, за типом ініціалізації, походженням (можуть виступати актуалізацією певних очікувань, первинного штучного створення, мати вторинну основу й активуватися через непряму дію), за рівнем достовірності інформації і співвідношення до реальності, за емоційною насиченістю, за механізмом поширення і стійкістю. Певна річ, їх використовують у ситуації невизначеності чи в ситуації, коли декларована мета, норми, цінності суперечать дійсності, висвітлення ситуації мас-медіа не відповідає очікуванням аудиторії або згадане не є зрозумілим їй, не збігається з її відчуттям реалій. Чутки сприяють узгодженню індивідуальної свідомості з масовою, слугують засобом адаптації колективної свідомості до реальних чи удаваних загроз спільноті, суспільству в цілому. Важливо зазначити, що на відміну від анекдотів, приказок, чутки належать принципово до усної комунікації через неможливість адекватно їх графічно зафіксувати на письмі. Чутки доповнюють чи підмінюють офіційні джерела інформації. Проте вони можуть з'явитися на шпальтах газет, у радіо- та телеефірі, у мережі Internet, але це не основний канал їх поширення. Відповідно канали поширення чуток і анекдотів різні. Різна і тривалість їх існування.
  • Основні методи маніпулювання в засобах масової інформації (ЗМІ)-1

    Зміст Вступ 3 Глава 1. Маніпулятивні технології в арсеналі сучасних ЗМІ 5 1.1. Маніпуляція як спосіб впливу на громадську думку 5 1.2. Маніпулятивні методи ЗМІ та іх особливості 8 1.3. Захист від маніпуляції та методи протидії 22 Розділ 2. Використання маніпулятивних технологій у ЗМІ:сучасний світовий досвід у регулюванні міжнародних відносин 29 2.1. Приклади використання маніпулятивних методів ЗМІ у міжнародній політиці 29 2.2. Дипломатичний чинник у методах маніпулювання ЗМІ 39 2.3. Використання маніпулятивних технологій у сучасних інформаційних війнах 43 Висновок 47 Список використаної літератури 49
  • Семилітня війна

    Робота №1 Контент-аналіз Факторний аналіз наявної інформації Сутнісний аналіз Робота №2 1. Встановлення Просторово-Часового Континууму (ПЧК). 2. Вірогідні суб’єкти взаємодії міжнародних інтересів. 3. Вірогідні об’єкти міжнародних інтересів 4. Сфери міжнародних інтересів суб’єктів. 5. Об’єктні сфери інтересів, що взаємодіють. 6. Безпосередні суб’єкти міжнародних інтересів, що взаємодіють 7. Класифікація та кваліфікація міжнародних інтересів суб’єктів по відношенню до визначених об’єктів. 8. Квантифікація міжнародних інтересів. 9. Спектри міжнародних інтересів суб’єктів, що взаємодіють. 10. Взаємозв’язок об’єктів інтересів в даному ПЧК. 11. Визначення Центру Взаємодії Міжнародних Інтересів (ЦВМІ). 12. Виділення проблемної ситуації (ПС) у ЦВМІ. 13. Кваліфікація проблемної ситуації. 14. Аналіз збігу та протиріч міжнародних інтересів у визначеному ЦВМІ. 15. Виділення коаліцій та протиборств у МВ. 16. Інтенсивність взаємодії міжнародних інтересів. 17. Висновки за результатами аналізу МІ. 18. Взаємозв’язок даного ЦВМІ (даної проблематики) з іншими ЦВМІ та міжнародними процесами. Самостійна робота №3 1. Встановлення Просторово-Часового Континууму (ПЧК). 2. Визначення суб’єктного складу можливої зовнішньополітичної взаємодії та її середовища. 4. Уточнення принципів зовнішньополітичної діяльності суб’єктів в даному періоді їх життєдіяльності: їх відповідність стану та зовнішньополітичним стереотипам суб’єктів. 5. Реконструкція блоків зовнішньополітичних цілей суб’єктів та їх акторів у даному ПЧК. 6. Формулювання основних тезисних положень концепцій суб’єктів, орієнтованих на дану сферу зовнішньополітичної взаємодії. 7. Аналіз відповідності сучасних зовнішньополітичних доктрин акторів очікуванням груп тиску. 9. Визначення ролі безпосередніх та опосередкованих учасників зовнішньополітичної взаємодії суб’єктів. 10. Характеристика публічно-політичних персон 11. Формулювання остаточних оперативних цілей суб’єктів зовнішньополітичної взаємодії. 12. Формулювання цілей-ідеалів і цілей-діяльності акторів зовнішньополітичної взаємодії. 13. Формулювання кінцевих цілей-ідеалів суб’єктів зовнішньополітичної взаємодії. 14. Визначення центрів зовнішньополітичної взаємодії суб’єктів. 15. Визначення формальних та неформальних коаліцій суб’єктів МВ 16. Визначення протиріч у МВ та ступені їхньої формалізованості. 17. Визначення основ стратегічних зовнішньополітичних цільових програм акторів. 18. Аналіз комунікаційних каналів суб’єктів МВ 19. Виділення співпадіння зовнішньополітичних цільових блоків 20. Розробка планів зовнішньополітичних заходів, що викликані цілями та діями суб’єктів МВ. Самостійна робота №4 1. Встановлення Просторово-Часового Континууму (ПЧК). 2. Співставлення обмеженого ПЧК з ЦВМІ, якого було встановлено у роботі №2. 3. Встановлення суб’єктного складу зовнішньополітичної взаємодії. 4. Встановлення сторін, що конфліктують, союзів, що протистоять, і коаліцій. 5. Уточнення змісту, форм проявлення та тенденцій розвитку даного міжнародного процесу. 6. Встановлення просторово-часових і суб’єктних рамок центру докладання сил суб’єктів МВ. 7. Розстановка сил у ЦДС. 8. Визначення ресурсів сторін у ЦДС. 9. Визначення потенціалу сторін. К1.1 - коефіцієнт мобілізації ресурсів за час 10. Визначення потужності суб’єктів (М). 11. Визначення відносної могутності суб’єкта. 12. Визначення ступеню позитивного впливу суб’єкта МВ (К11). 13. Визначення престижу суб’єкта МВ (К10). 14. Визначення міжнародного авторитету суб’єкта (К12). 15. Встановлення видів сили, які використовуються з боку суб’єктів у даному МВ. 16. Оцінка реально застосованих сил суб’єктів у ЦДС. 17. Оцінка інтенсивності існуючої протидії сторін. 18. Визначення співвідношення сил (Т). 19. Взаємозв’язок розглянутого МВ, його ЦДС з іншими ЦДС, ЦВМІ і іншими глобальними світовими процесами. Самостійна робота №5 1. Обмеження ПЧК. 2. Визначення проблемної ситуації. 3. Виділення безпосередніх суб'єктів МВ. 4. Характеристика МВ по характеру взаємодіючих суб'єктів. 5. Характеристика МВ по виду. 6. Характеристика МВ за формою. 7. Характеристика МВ по колу учасників. 8. Характеристика МВ за часом здійснення. 9. Характеристика МВ по типах. Самостійна робота №6 1. Обмеження ПЧК. 2. Виділення проблемної ситуації. 3. Визначення коаліційних груп. 5 4. Визначення сторін, що протидіють. 5. Кваліфікація ПС 6. Виявлення конфліктної ситуації. 7. Визначення союзів і коаліцій. 8. Обмеження складу конфліктуючих сторін. 9. Обмеження просторово-тимчасових і об'єктивних рамок міжнародного конфлікту. 10. Визначення типу МК. 11. Визначення видових особливостей МК. 12. Визначення фази, етапу розвитку і стадії МК. 13. Припущення про можливий розвиток і вирішення конфлікту. Визначення можливих засобів і шляхів вирішення конфлікту. 14. Визначення механізмів взаємозв'язку даної міжнародної ситуації з внутрішнім станом суб'єктів, іншими міжнародними конфліктами, глобальними-світовими процесами протиборства і конфронтації. Самостійна робота №7 1.Визначення ПЧК і виділення проблемної ситуації. 2. Введення поняття управління. 3. Тип управління. 4. Структура управління. 5. Організаційні форми управління. 6. Механізм управління 7. Функції управління. 8. Програмний метод управління. 9. Аналіз обраного дослідником аспекту (політики держави) і виділення визначальних напрямків розвитку МВ. 10. Загальний висновок про характер управління в МВ. Робота №8 1. Збір і обробка інформації. 2. Аналіз зовнішньополітичної інформації. 3. Виявлення проблемної ситуації і її кваліфікація. 4. Формування цілей суб'єктів. 5. Побудова моделі конкретного міжнародного процесу. 6. Розробка переліку альтернатив (Х). 7. Визначення часових рамок реалізації альтернативи (темпорального часу) Tm1 та Tm2. 8. Прогноз альтернатив по відношенню до цілі (Q) та прогнозування наслідків реалізації альтернатив (Qtm1 та Qtm2). 9. Формування критерію вибору альтернатив (Y). 10. Визначення преференцій Z. 11. Визначення ймовірності досягнення цілі за кожною з альтернатив (V). 12. Постановка задачі. 13. Вибір. 14. Коригування рішення. 15. Посадові інструкції. 1. Встановлення Просторово-Часового Континууму (ПЧК). Основне протистояння в Європі відбувалося між Австрією та Прусією за володіння Сілезією, втраченою Австрією у попередніх Сілезських війнах. В Європі бойові дії відбувались між Пруссією, Великою Британією, Ганновером і кількома малими німецькими державами, з одного боку, та Австрією, Францією, Швецією і державами імперського союзу Німеччини й Росією. Театр військових дій охопив Європу, Північну Америку, Африку, Індію, Філіппіни. Уінстон Черчілль назвав Семилітню війну «першою світовою». Наступним етапом є визначення часових рамок цих міжнародних відносин. Початком доцільно визначити 1756 рік, оскільки, саме тоді розпочалась війна між країнами та кінцем, відповідно, визначити 1763 рік, коли відбулось підписання мирного договору між ворогуючими сторонами.





©: 2011-2018 infoworks.ru