Курсовая: Психологічний аналіз груп і колективів (ID:39529)

Смотреть похожие рефераты >>>

Тема работы

Психологічний аналіз груп і колективів (Код работы:39529)

Информация о работе Раздел: Психология
Вид работы: Курсовая
Объем: 37 стр.
Цена: 80 грн.
Код работы (ID): 39529
Добавлена: 20.06.2009
Просмотров: 696
СодержаниеЗМІСТ

ВСТУП 3
Розділ І. Специфіка соціально-психологічного аналізу групи
як психологічної спільноти 6
1.1. Теоретичні аспекти соціально-психологічного аналізу
параметрів групи 6
1.2. Класифікація груп та теоретичні аспекти специфіки їх
вивчення 9
1.3. Закономірності функціонування та розвитку малих груп
13
1.4. Міжособистісні внутрішньогрупові стосунки 16
Розділ ІІ. Психодіагностика груп і колективів 19
2.1. Сучасні соціально-психологічні дослідження малих груп
і первинних колективів 19
2.2. Соціометричний тест як метод дослідження
міжособистісних відносин у малій соціальній групі 21
2.3. Соціометричний метод дослідження у віковій психології
23
Розділ ІІІ. Експериментальне дослідження групи 25
3.1. Підготовка дослідження 25
3.2. Проведення дослідження 29
3.3. Аналіз результатів дослідження 30
рис.3ВИСНОВКИ 31
ВИСНОВКИ 32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 35
ДОДАТОК 37


ВСТУП

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Для соціальної
психології недостатньою є просто констатація певної
кількості людей або навіть виділення її в межах яких-небудь
стосунків. Соціальна психологія досліджує насамперед
закономірності поведінки та діяльності людей, зумовлені їх
належністю до реальних соціальних груп. Наголошується на
аналізі змістовної характеристики груп, виявленні специфіки
впливу на особистість конкретної соціальної групи.
Значущість групи для особистості полягає передусім у тому,
що група є певною системою діяльності, її суб’єктом,
включеним у систему суспільних відносин. Єдність змісту й
форм діяльності породжує спільність психологічних рис
групи, передовсім „групової свідомості”. Такими рисами
можна вважати групові інтереси, потреби, норми, цінності,
цілі. Кожний член групи усвідомлює свою належність до
групи завдяки привласненню цих характеристик,
усвідомленню психологічної спільності з іншими членами цієї
соціальної групи. Тому універсальним принципом
входження до певної спільноти є формування усвідомлення
почуття „ми”, що засвідчує належність до певної групи
(хоча іноді цей феномен може бути й неусвідомлений).
Саме тут виявляється специфіка соціально-психологічного
аналізу групи, що визначає риси, які роблять групу
психологічною спільнотою і дають змогу кожному членові
ідентифікувати себе з групою.
Соціальна діяльність, її конкретні види та форми є основним
інтегруючим фактором і головною ознакою соціальної групи.
Участь членів групи в спільній діяльності зумовлює
формування психологічної спільності між ними. Саме в
цьому разі група стає об’єктом соціально-психологічного
аналізу.
В працях, присвячених дослідженню груп і колективів
вказується на вплив організації сумісної діяльності на
становлення міжособистісних стосунків, а також зворотній
вплив міжособистісних стосунків на становлення
згуртованості колективу. Становище особистості у групі
фіксується у понятті “соціально-психологічний статус".
Соціально-психологічний статус – це поняття, яке включає
характеристики об’єктивного становища людини в системі
міжособистісних взаємин і суб’єктивне відображення
особистістю свого об’єктивного становища в групі (його
усвідомлення, суб`єктивна оцінка, переживання, очікування
певного ставлення від оточуючих та інтелектуально-
емоційний відгук на нього).
З’ясуванню різноманітних аспектів становлення статусу
дитини в колективі ровесників присвячено значну кількість
робіт і вітчизняних, і зарубіжних психологів. Всі проведені в
цьому напрямку дослідження можна умовно поділити на дві
групи. До першої належать роботи, присвячені аналізові
взаємозв’язку між статусом та особистісними якостями
дитини, що обумовлюють його становлення. Так, у ряді
досліджень (Я.Л. Коломинський, П.О. Лахестик, В.С. Мухіна,
Р.Ф. Савіних, А.Б. Ценципер, M.A. Bany) показано вплив на
статус факторів, які стосуються зовнішнього вигляду та
поведінки дитини. Численні дослідження (роботи Л.В.
Артемової, О.В.Калягіної, Я.Л.Коломинського, О.Л. Кононко,
О.І. Кульчицької, Р.Б.Стьоркіної, Т.О.Рєпіної) доводять
вирішальне значення для виникнення симпатій і дружби між
дітьми тих їхніх якостей, які пов’язані з моральними рисами,
навичками соціальної поведінки, соціальною
компетентністю. Цілий ряд авторів (Г.В.Іванова, Я.Л.
Коломинський, П.О. Лахестик, В.С. Мухіна, Т.О. Рєпіна, M.A.
Bany, K.M. Evans) присвятили свої дослідження вивченню
зв’язку між статусом і рівнем розвитку здібностей
особистості. Предметом окремих досліджень (Л.В.
Артемова, Т.В. Драгунова, Б.П. Жизневський, Розенталь) є
зв’язок між статусом дитини та досвідом її спілкування з
ровесниками, а також вплив мовленнєвої активності на
процес становлення статусу. Дослідження, виконані під
керівництвом М.І. Лісіної, доводять, що психологічною
основою популярності дитини серед ровесників є здатність
адекватно задовольняти різні за змістом комунікативні
потреби.
Друга група досліджень присвячена аналізу зовнішніх
чинників, що детермінують статус людини. Так, у
психологічній теорії не раз порушувалось питання про
залежність статусу людини не лише від її особистісних
якостей, але й від властивостей групи, відносно якої
визначається статус (Л.І Божович, В.У.Кузьменко, О.С.
Махлах, Р.Б. Стьоркіна, А.Б. Ценципер).
Актуальність теми „Психологічний аналіз груп і колективів”
визначається гостротою, якої набуває проблема підвищення
готовності людей, зокрема дітей до взаємодії та спілкування
з колективом ровесників.
ОБ’ЄКТ дослідження: закономірності, що відбуваються у
процесі функціонування груп і колективів.
ПРЕДМЕТ дослідження: психологічний аналіз поведінки та
діяльності людей, зумовлені їх належністю до реальних
соціальних груп.
МЕТА дослідження: здійснити аналіз змістовної
характеристики груп, виявити специфіку впливу на
особистість конкретної соціальної групи.
ЗАВДАННЯ дослідження:
1. З’ясувати теоретичні аспекти соціально-психологічного
аналізу параметрів групи.
2. Вияснити специфіку вивчення класифікації груп.
3. Визначити закономірності функціонування та розвитку
малих груп
4. Проаналізувати міжособистісні внутрішньогрупові
стосунки.
5. Дослідити сучасні соціально-психологічні дослідження
малих груп і первинних колективів.
6. У соціологічному експерименті виявити характер
залежності соціального статусу підлітка в малій групі від
приналежності до музичних течій.
ЛитератураСПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аванесов В.С. Тесты в социологическом
исследовании. – М. 1982.
2. Андреева Г.М. Социальная психология груп. В кн.:
Социальная психология. – М.: Аспект Пресс, 1999. – 375 с.
3. Антипина Г.С. Теоретико-методологические
проблемы исследования малых социальных групп. – Л.,
1982.
4. Буева Л.П. Социальная среда и сознание личности. –
М., 1965.
5. Волков И.П. Социометрические методы в социально-
психологических исследованиях. – Л., 1970.
6. Десев Л. Психология малых групп: социальные
иллюзии и проблемы. – М., 1979.
7. Донцов А.И. Психология коллектива. – М., 1984.
8. Коломенский Я.Л. Психология взаимоотношений в
малых группах. –Минск, 1976.
9. Кон И. С. Психология ранней юности. – М., 1989.
10. Кроник А.А. Межличностное оценивание в малых
группах. – К., 1982.
11. Макаренко А.С. Избр. сочинения. – М., 1948.
12. Морено Дж.Л. Социометрия. – М., 1958. – С. 37.
13. Мудрик А. В. Введение в социальную педагогику. М.,
1997.
14. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений.
– К., 1990.
15. Ольшанский В.Б. Психологическое тестирование
межличностных отношений // Психологическая
диагностика. – М., 1981.
16. Паниотто В.И. Структура межличностных отношений:
методика и математические методы исследования. – К.,
1975.
17. Психологія: Підручник для студентів вищих закладів
освіти. За ред. Ю.А.Трофімова. – К.: Либідь, 1999. – С. 453-
467.
18. Развитие личности ребенка. Перевод под ред.
А.М.Фонарева. – М., 1987.
19. Словарь практического психолога./ Сост.
С.Ю.Головин. – Минск: Харвест, 1998. – С. 110-115.
20. Цимбалюк І.М. Психологія: Навч. посібник. – Рівне:
Принт Хауз, 2003. – С. 131-135.
21. Цимбалюк І.М., Яницька О.Ю. Загальна психологія.
Модульно-рейтинговий курс для студентів ВНЗ. – К.:
Професіонал, 2004. – С. 257-259.
22. Ядов В.А. Социологическое исследование:
методология, программа, методы. – М., 1987.
23. Ярошевский М.Г. Психология XX столетия. – М., 1974.
– С. 413.
Дополн. информацияПоставити додаткові запитання та замовити інші роботи з
психології можна за
тел.: 80971017127; (0362) 646316
е-mail: aronnic@gmail.com
Skype: aronnic
ПродавецЖанна Николаевна Мерсова
Примечание от продавца работы +38(097)1017127 е-mail: aronnic@gmail.com Skype: aronnic
Заказать


загрузка...

Похожие рефераты и курсовые работы:

  • Соціально-психологічний аналіз психологічного клімату в колективі старшокласників

    ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні аспекти дослідження психології колективу 5 1.1. Основні концепції побудови психологічної теорії колективу 5 1.2. Соціально-психологічний клімат як результат та умова ефективності спільної діяльності 7 1.3. Міжособистісні стосунки в спільностях 10 1.4. Рівні розвитку спільності 15 1.5. Проблема колективу і навчально-виховний процес 21 1.6. Особливості міжособистісних стосунків у ранній юності 24 1.7. Психолог та міжособистісні стосунки у класі 25 РОЗДІЛ 2. Експериментальне дослідження впливу міжособистісних стосунків на психологічний клімат колективу 31 2.1. Дослідження міжособистісних взаємовідносин в колективі старшокласників 31 2.1.1. Описання методики 31 2.1.2. Проведення діагностики міжособистісних взаємовідносин 34 2.1.3. Обробка та аналіз результатів ДМВ 43 2.2. Методика вивчення соціально-психологічного клімату в колективі О.С.Михалюка і А.Ю.Шатило 45 2.2.1. Описання методики 45 2.2.2. Дослідження психологічного клімату в групі старшокласників 48 2.3. Аналіз результатів дослідження 50 ВИСНОВКИ 51 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 53 ДОДАТКИ 55 ВСТУП Актуальність дослідження. В умовах сучасної України особливої актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання молоді завдяки оволодінню гуманістичними цінностями, нормами демократичної культури. Особистість можна зрозуміти тільки в системі стійких міжособистісних зв’язків, що опосередковуються змістом, цінностями спільної діяльності. Ці міжособистісні зв’язки проявляються в кожному члені колективу і разом з тим утворюють особливу якість групової діяльності, яка їх опосередковує. Виконуючи різні соціальні функції, людина стає членом чисельних соціальних груп, вона формується в атмосфері цих груп, є фокусом, у якому схрещуються різні групові явища. Для особистості це важливо з огляду на те, що, з одного боку, визначається об’єктивне місце особистості в системі соціальної діяльності, з іншого – впливає на формування свідомості людини. Особистість віддзеркалює систему поглядів, уявлень, норм, цінностей численних груп, тому уважне вивчення цих груп та колективів є важливим для розуміння того, якою особистістю стане людина, для визначення складної системи її ставлень до навколишньої дійсності. Проблема груп і колективів – одна з найактуальніших у психології. Актуальність проблематики малих груп і колективів, була пов’язана з розвитком самої психології як системи наукового знання. А введення експериментального методу закономірно обумовило провідну роль малої групи як об'єкту наукових досліджень. Значну роль у становленні теорії колективу відіграли наукові праці та практична діяльність В.М.Бехтєрєва, однак обмеженість його доробків полягає в тому, що закони розвитку особистості переносилися на вивчення розвитку групи. Неодноразово у своїх дослідженнях звертався до проблеми колективу та його ролі в розвитку особистості Л.С.Виготський. Він доводив, що розвиток особистості та розвиток колективу є взаємозалежними процесами. Подальший розвиток психології груп і колективів гальмувався через невідповідність між найважливішим завданням виховання особистості в колективі, та механістичним трактуванням особистості. В 60-і роки інтенсивно вивчаються виробничі колективи (Є.В.Шорохова, К.К.Платонов, Е.С.Чугунова); наукові (М.Г.Ярошевський, В.П.Канцев); шкільні колективи (Л.І.Уманський, Я.Л.Коломінський, О.М.Лутошкін, А.С.Чернишов, А.П.Просецький, Л.І.Новикова, Т.Н.Мальковська); військові (А.І.Кітов, А.Д.Глоточкін, А.М.Столяренко); студентські (Т.В.Карсаєвська, А.Л.Свенцицький, Н.М.Пейсахов, Є.І.Степанова) колективи На перше місце при вивченні взаємостосунків у колективі виступає проблема морального формування особистості в колективі (Л.І.Новикова, Х.Й.Лійметс). Предметом різнобічного вивчення психологів стає також емоційна сфера колективу (О.М.Лутошкін, Б.І.Кочубєй, А.Є.Ольшаннікова), оскільки вона є резервом для підвищення ефективності діяльності та індивідуального розвитку особистості. У 70-80-і роки сформувалося декілька великих дослідницьких напрямків з вивчення феноменів соціальних груп: діяльнісний підхід, соціометричний напрямок, параметрична концепція й організаційно-управлінський підхід. Однак найбільшу популярність і вплив серед фахівців отримали дві теоретичні концепції колективу: стратометрична (А.В.Петровський) і параметрична (Л.І.Уманський). Обидві вони спираються на велику кількість емпіричних даних, які стосуються широкого кола групових феноменів, виходячи із загальних теоретичних і методологічних передумов. Тема „Соціально-психологічний аналіз психологічного клімату в колективі старшокласників” потребує всебічного цілісного вивчення. Це пояснюється тим, що осмислення психологічної теорії колективу допоможе запобігти помилок у роботі як практичного психолога, так і керівника будь-якої галузі суспільства. Об’єкт дослідження – психологія груп та колективів. Предмет дослідження – умови формування позитивного психологічного клімату в старших шкільних класах. Мета дослідження полягає у теоретичному вивченні та прикладному дослідженні впливу міжособистісних стосунків на соціально-психологічний клімат в групах та колективах. Гіпотеза дослідження – висока задоволеність міжособистісними відносинами визначає морально- психологічний клімат в класі старшокласників та перетворення її з дифузійної групи в групу типу колектив. Завдання дослідження: 1. На підставі літературних джерел дослідити психологічні феномени колективу. 2. Провести аналіз соціально-психологічних явищ, що складають психологію групи. 3. Визначити специфічні особливості колективоутворення учнівських груп. 4. З’ясувати особливості діяльності шкільного психолога у колективі старшокласників. 5. Експериментально перевірити висунуту гіпотезу дослідження. Експериментальна база дослідження. Дослідно- експериментальна робота виконувалась на базі загальноосвітньої школи №17 І-ІІІ ступенів м.Рівне. Дослідженням було охоплено 30 старшокласників 10-А класу.
  • Виникнення і розвиток малих груп

    Завдання 8. Тема: „Соціально-психологічні явища в малих групах” 2 1. Виникнення і розвиток малих груп 2 2. Функціонування групи. Групова динаміка 2 3. Соціально-психологічний клімат групи 3 4. Прийняття статусно-рольових позицій у групі. Маргинальність 6 5. Керівництво групою 7 Глосарій 9 Література 9 Завдання 8. Тема: „Соціально-психологічні явища в малих групах” 2 1. Виникнення і розвиток малих груп 2 2. Функціонування групи. Групова динаміка 2 3. Соціально-психологічний клімат групи 3 4. Прийняття статусно-рольових позицій у групі. Маргинальність 6 5. Керівництво групою 7 Глосарій 9 Література 9
  • Референтні групи

    Вступ Розділ 1. Соціологічний підхід до вивчення соціальних груп 1.1. Поняття соціальних груп в соціології 1.2. Класифікація соціальних груп 1.3. Вплив соціальних груп на поведінку людини Розділ 2. Референтні групи в житті сучасної людини 2.1. Основні підходи до вивчення референтних груп 2.2. Типологія референтних груп Висновки Список використаних джерел
  • Вплив стилю керівництва на психологічний клімат виробничого колективу

    Вступ 3 Розділ І. Теоретичний аналіз стилів керівництва та їх вплив на психологічний клімат трудового колективу 6 1.1. Поняття, сутність керівництва та його стилі. 6 1.2. Соціально-психологічний клімат виробничого колективу. 12 1.3. Значення лідерства в керуванні організацією та його сучасні моделі. 20 Розділ ІІ. Дослідження виразності лідерських якостей та впливу стиля керівництва на психологічний клімат трудового колективу 30 2.1. Організація дослідження. 30 2.2 Обробка й аналіз результатів дослідження. 31 Висновки 36 Список використаної літератури 38 Додатки 40
  • Психологічний аналіз стосунків дітей дошкільного віку з батьками

    Вступ 3 Розділ І. Теоретичний аналіз взаємовідносин дітей з батьками 5 1.1. Соціально-психологічний аналіз сім’ї. 5 1.2. Взаємовідносини в сім'ї. 12 1.3. Особливості стосунків дітей дошкільного віку з батьками. 20 Розділ ІІ. Психологічний аналіз особливостей розвитку стосунків дітей дошкільного віку з батьками 28 2.1. Визначення рівня дитячо-батьківських стосунків 28 2.2. Створення психолого-педагогічних умов з метою подолання дитячої тривожності у системі відносин дітей дошкільного віку з батьками 35 Висновки 38 Перелік використаної літератури 40 Додатки 42
  • Чинники формування морально-психологічного клімату в студенській групі

    ЗМІСТ ВСТУП 3 Розділ І. Теоретико-методологічні аспекти дослідження психології колективу 5 1.1. Основні концепції побудови психологічної теорії колективу 5 1.2. Соціально-психологічний клімат як результат та умова ефективності спільної діяльності 7 Розділ ІІ. Діяльність і спілкування в спільностях 10 2.1. Міжособистісні стосунки в спільностях 10 2.2. Рівні розвитку спільності 15 2.3. Проблема колективу і навчально-виховний процес 21 Розділ ІІІ. Експериментальне дослідження впливу міжособистісних стосунків на психологічний клімат колективу 24 3.1. Дослідження міжособистісних взаємовідносин в групі.24 3.1.1. Описання методики 24 3.1.2. Проведення діагностики міжособистісних взаємовідносин 28 3.1.3. Статистична обробка результатів ДМВ 42 3.2. Методика вивчення соціально-психологічного клімату в колективі О.С.Михалюка і А.Ю.Шатило 44 3.2.1. Описання методики 44 3.2.2. Дослідження психологічного клімату в групі студентів 47 3.3. Аналіз результатів дослідження 49 ВИСНОВКИ 50 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 52 ДОДАТКИ 53 ВСТУП Актуальність дослідження. В умовах сучасної України особливої актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання молоді завдяки оволодінню гуманістичними цінностями, нормами демократичної культури. Особистість можна зрозуміти тільки в системі стійких міжособистісних зв’язків, що опосередковуються змістом, цінностями спільної діяльності. Ці міжособистісні зв’язки проявляються в кожному члені колективу і разом з тим утворюють особливу якість групової діяльності, яка їх опосередковує. Виконуючи різні соціальні функції, людина стає членом чисельних соціальних груп, вона формується в атмосфері цих груп, є фокусом, у якому схрещуються різні групові явища. Для особистості це важливо з огляду на те, що, з одного боку, визначається об’єктивне місце особистості в системі соціальної діяльності, з іншого – впливає на формування свідомості людини. Особистість віддзеркалює систему поглядів, уявлень, норм, цінностей численних груп, тому уважне вивчення цих груп та колективів є важливим для розуміння того, якою особистістю стане людина, для визначення складної системи її ставлень до навколишньої дійсності. Проблема груп і колективів – одна з найактуальніших у психології. Актуальність проблематики малих груп і колективів, була пов’язана з розвитком самої психології як системи наукового знання. А введення експериментального методу закономірно обумовило провідну роль малої групи як об'єкту наукових досліджень. Значну роль у становленні теорії колективу відіграли наукові праці та практична діяльність В.М.Бехтєрєва, однак обмеженість його доробків полягає в тому, що закони розвитку особистості переносилися на вивчення розвитку групи. Неодноразово у своїх дослідженнях звертався до проблеми колективу та його ролі в розвитку особистості Л.С.Виготський. Він доводив, що розвиток особистості та розвиток колективу є взаємозалежними процесами. Подальший розвиток психології груп і колективів гальмувався через невідповідність між найважливішим завданням виховання особистості в колективі, та механістичним трактуванням особистості. В 60-і роки інтенсивно вивчаються виробничі колективи (Є.В.Шорохова, К.К.Платонов, Е.С.Чугунова); наукові (М.Г.Ярошевський, В.П.Канцев); шкільні колективи (Л.І.Уманський, Я.Л.Коломінський, О.М.Лутошкін, А.С.Чернишов, А.П.Просецький, Л.І.Новикова, Т.Н.Мальковська); військові (А.І.Кітов, А.Д.Глоточкін, А.М.Столяренко); студентські (Т.В.Карсаєвська, А.Л.Свенцицький, Н.М.Пейсахов, Є.І.Степанова) колективи На перше місце при вивченні взаємостосунків у колективі виступає проблема морального формування особистості в колективі (Л.І.Новикова, Х.Й.Лійметс). Предметом різнобічного вивчення психологів стає також емоційна сфера колективу (О.М.Лутошкін, Б.І.Кочубєй, А.Є.Ольшаннікова), оскільки вона є резервом для підвищення ефективності діяльності та індивідуального розвитку особистості. У 70-80-і роки сформувалося декілька великих дослідницьких напрямків з вивчення феноменів соціальних груп: діяльнісний підхід, соціометричний напрямок, параметрична концепція й організаційно-управлінський підхід. Однак найбільшу популярність і вплив серед фахівців отримали дві теоретичні концепції колективу: стратометрична (А.В.Петровський) і параметрична (Л.І.Уманський). Обидві вони спираються на велику кількість емпіричних даних, які стосуються широкого кола групових феноменів, виходячи із загальних теоретичних і методологічних передумов. Тема „Чинники формування морально-психологічного клімату в студенській групі” потребує всебічного цілісного вивчення. Це пояснюється тим, що осмислення психологічної теорії колективу допоможе запобігти помилок у роботі як практичного психолога, так і керівника будь-якої галузі суспільства. Об’єкт дослідження – психологія груп та колективів. Предмет дослідження – умови формування позитивного морально-психологічного клімату в сучасній студенській групі. Мета дослідження полягає в дослідженні впливу міжособистісних стосунків на морально-психологічний клімат в групах та колективах. Гіпотеза дослідження – висока задоволеність міжособистісними відносинами визначає морально- психологічний клімат студенської групи та перетворення її з дифузійної групи в групу типу колектив. Завдання дослідження: 1. На підставі літературних джерел дослідити психологічні феномени колективу. 2. З’ясувати чинники, що складають психологію групи. 3. Визначити специфічні особливості колективоутворення студенських груп. 4. Експериментально перевірити висунуту гіпотезу дослідження у групі студентів ІІ курсу Медичного коледжа м.Новоград-Волинського.
  • Вплив психологічного клімату трудового колективу на ставлення працівників до трудових обов’язків

    ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ КОЛЕКТИВУ 6 1.1. Основні концепції побудови психологічної теорії колективу 6 1.2. Соціально-психологічний клімат як результат і умова ефективності спільної діяльності 9 1.3. Міжособистісні стосунки в групах і колективах 14 1.4. Рівні розвитку спільності 26 1.5 Проблема посилення трудової активності працівників 34 РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ ТРУДОВОГО КОЛЕКТИВУ 40 2.1. Обгрунтування та організація методики дослідження 40 2.2. Дослідження психологічного клімату 45 2.3. Аналіз соціометричних характеристик членів трудового колективу 46 ВИСНОВКИ 52 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 55 ДОДАТКИ 58 ВСТУП Актуальність дослідження. В умовах сучасної України особливої актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання молоді завдяки оволодінню гуманістичними цінностями, нормами демократичної культури. Особистість можна зрозуміти тільки в системі стійких міжособистісних зв’язків, що опосередковуються змістом, цінностями спільної діяльності. Ці міжособистісні зв’язки проявляються в кожному члені колективу і разом з тим утворюють особливу якість групової діяльності, яка їх опосередковує. Виконуючи різні соціальні функції, людина стає членом чисельних соціальних груп, вона формується в атмосфері цих груп, є фокусом, у якому схрещуються різні групові явища. Для особистості це важливо з огляду на те, що, з одного боку, визначається об’єктивне місце особистості в системі соціальної діяльності, з іншого – впливає на формування свідомості людини. Особистість віддзеркалює систему поглядів, уявлень, норм, цінностей численних груп, тому уважне вивчення цих груп та колективів є важливим для розуміння того, якою особистістю стане людина, для визначення складної системи її ставлень до навколишньої дійсності. Проблема груп і колективів – одна з найактуальніших у психології. Актуальність проблематики малих груп і колективів, була пов’язана з розвитком самої психології як системи наукового знання. А введення експериментального методу закономірно обумовило провідну роль малої групи як об'єкту наукових досліджень. Значну роль у становленні теорії колективу відіграли наукові праці та практична діяльність В.М.Бехтєрєва, однак обмеженість його доробків полягає в тому, що закони розвитку особистості переносилися на вивчення розвитку групи. Неодноразово у своїх дослідженнях звертався до проблеми колективу та його ролі в розвитку особистості Л.С.Виготський. Він доводив, що розвиток особистості та розвиток колективу є взаємозалежними процесами. Подальший розвиток психології груп і колективів гальмувався через невідповідність між найважливішим завданням виховання особистості в колективі, та механістичним трактуванням особистості. В 60-і роки інтенсивно вивчаються виробничі колективи (Є.В.Шорохова, К.К.Платонов, Е.С.Чугунова); наукові (М.Г.Ярошевський, В.П.Канцев); шкільні колективи (Л.І.Уманський, Я.Л.Коломінський, О.М.Лутошкін, А.С.Чернишов, А.П.Просецький, Л.І.Новикова, Т.Н.Мальковська); військові (А.І.Кітов, А.Д.Глоточкін, А.М.Столяренко); студентські (Т.В.Карсаєвська, А.Л.Свенцицький, Н.М.Пейсахов, Є.І.Степанова) колективи. На перше місце при вивченні взаємостосунків у колективі виступає проблема морального формування особистості в колективі (Л.І.Новикова, Х.Й.Лійметс). Предметом різнобічного вивчення психологів стає також емоційна сфера колективу (О.М.Лутошкін, Б.І.Кочубєй, А.Є.Ольшаннікова), оскільки вона є резервом для підвищення ефективності діяльності та індивідуального розвитку особистості. У 70-80-і роки сформувалося декілька великих дослідницьких напрямків з вивчення феноменів соціальних груп: діяльнісний підхід, соціометричний напрямок, параметрична концепція й організаційно-управлінський підхід. Однак найбільшу популярність і вплив серед фахівців отримали дві теоретичні концепції колективу: стратометрична (А.В.Петровський) і параметрична (Л.І.Уманський). Обидві вони спираються на велику кількість емпіричних даних, які стосуються широкого кола групових феноменів, виходячи із загальних теоретичних і методологічних передумов. У сучасних умовах істотно зростає роль трудового колективу – однієї з найбільш важливих форм суспільства. Трудовий колектив являє собою такий осередок суспільства, в якому відбувається процес зближення різних соціальних груп, формування нової людини як головної продуктивної сили. Від результатів роботи кожного трудового колективу залежить добробут народу, соціально- економічний прогрес країни. Тема „Вплив психологічного клімату трудового колективу на ставлення працівників до трудових обов’язків” потребує всебічного цілісного вивчення. Це пояснюється тим, що осмислення психологічної теорії колективу допоможе запобігти помилок у роботі як практичного психолога, так і керівника будь-якої галузі суспільства. Об’єкт дослідження – психологічний клімат у трудовому колективі. Предмет дослідження – вплив психологічного клімату трудового осередку на ставлення його членів до трудових обов’язків. Мета дослідження полягає в теоретичному та експериментальному вивченні психологічного клімату трудового колективу, ставлення його членів до процесу праці та їх взаємозв’язку. Гіпотеза дослідження – висока задоволеність міжособистісними стосунками, зацікавленість працівників в ефективності праці визначає психологічний клімат трудового осередку та перетворення його з дифузійної групи в групу типу колектив. Завдання дослідження: 1. На підставі літературних джерел дослідити психологічні феномени колективу. 2. З’ясувати чинники, що складають психологію групи. 3. Визначити специфічні особливості підвищення ефективності праці і функціонування трудових колективів. 4. Експериментально перевірити висунуту гіпотезу дослідження у трудовому осередку Рівненської філії підприємства ТОВ „КС Трейд Маркетинг”.
  • Група ризику і ризикова молодіжна поведінка: соціологічний аналіз

    ВСТУП 2 РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА ФОРМИ РИЗИКОВОЇ ПОВЕДІНКИ 4 1.1. Поняття ризикової поведінки 4 1.2 Природа ризикової поведінки 6 1.3. Специфіка девіантної поведінки молоді. 12 РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ МОЛОДІЖНИХ ГРУП З РИЗИКОВОЮ ПОВЕДІНКОЮ 15 2.1. Класифікація груп з ризиковою поведінкою 15 2.2. Типологізація членів груп з ризиковою поведінкою 18 2.3. Профілактика ризикової поведінки 19 ВИСНОВКИ 21 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 24
  • Вплив референтної групи на особистість у процесі соціалізації

    Вступ 3 1. Поняття референтної групи. 4 2. Типологія референтних груп з ризиковою поведінкою 7 3. Типологізація членів референтних груп з ризиковою поведінкою 9 4. Еволюція референтних груп 11 Висновки 17 Використана література 18
  • СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС ЕТНІЧНИХ ГРУП ТА ЙОГО ВИМІРИ

    Ключові слова: соціальний статус, політико-правовий статус, статус етнічної групи у системі соціального розшарування, статус групи в системі міжетнічних відносин.Cтатус етнічних груп розглянуто як багатоаспектну характеристику їхнього становища в суспільстві. Значну увагу приділено проблемі політико-правового статусу етнічних груп, зокрема, наслідкам інституційно закріпленої диференціації на етнічну більшість та етнічні меншини. Представленість етнічних груп на різних шаблях соціальної ієрархії розглянуто як показник їхнього статусу у системі соціальної стратифікації. Проаналізовано головні причини соціальної нерівності етнічних груп. Доведено, що специфічним для етнічних груп виміром статусу є їхнє положення в системі міжетнічних відносин, що визначене розмірами бажаної соціальної дистанції в разі безпосередніх контактів й характеризує суб’єктивне відношення до кожної з груп, яке домінує в масовій свідомості.



©: 2011 infoworks.ru