Реферат: Німецька класична філософія. Загальна характеристика (ID:43691)

Смотреть похожие рефераты >>>

Похожие рефераты и курсовые работы:

• Німецька класична філософія

  Вступ 2 Німецька класична філософія 3 Висновки 10 Список використаної літератури 11

• Філософія

  1. Основні ідеї античної філософії. 2 2. Німецька класична філософія. 5 3. Принципи і категорії діалектики. 11 Список використаної літератури 15

• Німецька класична філософія. Міфологічні корені української філософії

  Вступ 2 Розділ І. Німецька класична філософія. 4 1.1. Природничо-наукова картина світу і філософська система І.Канта. 4 1.2. Філософська система і метод Гегеля. 6 1.3. Матеріалізм Л.Фейєрбаха. 11 Розділ ІІ. Міфологічні корені української філософії. 13 2.1. Дохристиянський світогляд давніх слов’ян – передісторія української філософії. 13 2.2. Різноманітність міфологічної тематики. 15 2.3. Характерні риси української міфології. 17 Розділ ІІІ. Філософські погляди Г.С. Сковороди. 19 Висновки 24 Список використаної літератури 25

• Німецька класична філософія

  ЗМІСТ Вступ 3 1. Кантівське вчення про трансцендентальне 4 2. Філософія Йоганна Фіхте 9 3. Вчення Шеллінга 12 Висновок 16 Список використаної літератури 17

• Німецька класична філософія

  1. Особливості та здобутки німецької класичної філософії. 3 2. Кант як засновник німецької класичної філософії. Теорія пізнання та етика І. Канта. 5 Список використаної літератури 13

• Контрольна робота філософія

  1. НАЙВАЖЛИВІШИ АРХЕТИПИ СВІТОБУДІВНИЦТВА ТА СВІТОВІДНОШЕННЯ І ЇХ РОЛЬ У ФІЛОСОФСЬКІЙ ДУМЦІ 3 2. УКРАЇНСЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ (КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ) ТА ЇЇ ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ. 7 3. ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ, ЙОГО ВЧЕННЯ ПРО ЛЮДИНУ І СВІТ 11 Література 15

• Конспект з філософії

  ЗМІСТ 1. Філософія як універсальний тип знання 3 2. Основні напрямки і течії в історії класичної філософії 5 3. Сучасна посткласична філософія 10 4. Онтологія. Філософське розуміння світу. 14 5. Філософія теорії розвитку 16 6. Філософська антропологія 19 7. Філософія свідомості 21 8. Гносеологія. Філософія пізнання та мови 23 9. Філософія суспільства 24 10. Філософія культури 27 11. Філософія науки 29 12. Філософія релігії 30 13. Філософія економіки 33 14. Філософія історії 35 15. Філософія майбутнього 38 16. Філософська думка України 40 Список використаної літератури 43

• Конфесійна філософська теологія

  Вступ 3 1. ОСОБЛИВОСТІ І МЕТАТЕОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ТЕОЛОГІЇ 4 2. БУДДІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ І ЇЇ ОСНОВНІ ШКОЛИ 6 3. ХРИСТИЯНСЬКА ФІЛОСОФІЯ 7 3.1. Філософія православ'я 7 3.2. Католицька філософія 10 3.3. Протестантська філософія в контексті теологічних концепцій 12 4. МУСУЛЬМАНСЬКА ФІЛОСОФІЯ 15 Висновки 18 Література 19

• Німецька класична філософія . Загальна характеристика.

  Головне філософське досягнення німецької класичної філософії - діалектика. Хоча і на ідеалістичній основі, вона була розроблена настільки ґрунтовно, що відкрила перед людською думкою невідомі обрії. Історизм як принцип мислення міцно ввійшов у філософський побут: світ – суперечливе ціле, що розвивається. Нової була ідея побудови системи взаємозалежних категорій. Тим самим уперше була знайдена специфічна мова філософії як науки. Філософія оперує гранично широкими поняттями, що відбивають не тільки різні сторони дійсності, але їхні взаємні зв'язки, переходи. Такі поняття гнучкі, текучі, переходять друг у друга. Визначити їхній можна тільки через їхнє місце в системі. - У німецькій філософській класиці було радикально переглянуте відношення суб'єкта й об'єкта. Усі попередні навчання грішили споглядальністю: процес пізнання представлявся їм пасивним сприйняттям образів, що надходять ззовні. Німецькі мислителі вперше проголосили (в ідеалістичній формі) активність свідомості, вторгнення суб'єкта в об'єкт і їхню безперервну взаємодію. - Сфера свідомості стала в працях класиків німецької думки в більш широких масштабах. У неї включили і несвідомі, неконтрольовані процеси. Системність думки не виключає спонтанності, це дві взаємозалежні протилежності єдиного процесу. Несвідома робота думки присутня й в одиничному акті творчості, де вирішальна роль належить продуктивній уяві. Є і колективне несвідоме – міфологічне мислення, що являє собою необхідну ступінь у розвитку форм суспільної свідомості. - Німецька класична філософія обґрунтувала ідею суспільної закономірності, указавши на економіку як на сферу її найбільш яскравого прояву. Творення, праця, знаряддя праці стали як предмет філософського розгляду. Була почата спроба побачити в історії людства закономірні етапи прогресивного розвитку. - Новою наукою, що одержала в Німеччині ім'я і систематична розробка (у тому числі й у працях німецьких класиків) була естетика. Попередні навчання, що ідуть у стародавність, були уривчастими і не схоплювали діалектичний характер краси. - Німецької класичної філософії удалося сказати нове слово й у древній філософській науці етиці. Виникла ідея боргу як абсолютного спонукального мотиву морального поводження. Вперше у філософії була поставлена проблема ідеалу. Такі, сумарно, найбільш видатні досягнення німецької класичної філософії.

• Іспитові білети по філософії

  1.Філософія і світогляд. Основні типи світогляду та їх характерні риси. (1. Міфологія 2.Релігійний світогляд 3.Філософський світогляд) 2.Співвідношення емпіричного і теоретичного рівнів пізнання. Емпіричне пізнання.Теоретичне пізнанняДіалектичний підхід. 3.Предмет філософії та її структура Структуру предмета філософії, функції. 4.Філософське розуміння творчості та її види. Сутність творчості. Мета. Види. Зміст. Творча діяльність. Соціальна обумовленість творчості. 5. Співвідношення філософії та інших наук. Філософія та психологія Спільне . Відмінне. 6. Психологічні особливості творчої особи. Основні риси творчої особистості 7. Філософія Давнього Сходу (Індія, Китай ) 8.Діалектика як система принципів, законів і категорій. 9.Досократівська доба античної філософії ( Теракліт, Піфагор, Демокріт, Сократ) 10. Категорії діалектики і їх відмінність від наукових категорій. 11. Класична доба античної філософії (Платон, Аристотель). 12. Основні закони діалектики. Поняття закон, Групи законів. Сутність. Методологічне значення законів. 13. Еллінський (римський) період античної філософії (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм). 14. Альтернативні концепції діалектики (християнська, екзістенціальна, “негативна”). 15. Філософія Середньовіччя та Відродження, їх характеристика. 16. Філософська концепція людини (філософська антропологія). 17. Філософія Нового часу: загальна характеристика. 18. Філософські та правові аспекти “права на смерть”(евтаназія, смертна кара, суїцид). 19. Німецька класична філософія ХУІІІ - ХІХ ст. 20. Закономірності розвитку соціальних систем (закономірності маятника, теорія рухомої рівноваги...) 21. Характерні риси світової філософії ХХ ст. 22. Сучасні філософські концепції суспільства (натуралізм, технократичні теорії). 23. Позитивістська філософія ХХ ст.. (позитивізм, неопозитивізм) 24. Діалектика природи і суспільства. 25. Релігійно - філософські напрями ХХ ст. 26. Принцип географічного детермінізму та геополітика. 27 Психологічні напрями у філософії ХХ ст.. (фрейдизм, неофрейдизм) 28.Філософія екзистенціалізму ХХ ст..(Ж.-П. Сартр, А. Камю, М. Хайдеггер та ін.) 29.Поняття екології та екологічних проблем сучасності. 30. Філософська думка в Україні: основні етапи розвитку. Філософія давніх слов’ян. Київській Русі. Філософія періоду Відродження (XIV-XVI ст.) Філософія в Києво-Могилянській академії. Філософія Г.Сковороди (1722-1794 рр.) Філософські ідеї Т.Г.Шевченка (1814-1861 рр.) Філософія в Україні другої половини XIX - початку ХХ ст.Філософія в Україні радянської та пострадянської доби. 31. Поняття ноосфери (В.І.Вернадський, А.Швейцер та ін.) 32. Категорія “буття”, її зміст і специфіка. 33. Поняття суспільного виробництва і його структура. 34. Основні форми буття, їх діалектика 35. Соціально-класова структура суспільства . 1. Марксистська. 2. Соціал-дарвіністська. 3. Психологічна. 4. Веберівська. 36. Філософський зміст категорії “матерія”. Типи матерії, її структурність. Властивості матерії. 37. Елітарні верстви та народні маси. 38. Розвиток поглядів на матерію в історії філософії 39.Філософія історії : предмет і напрямки . 40.Синергетична картина світу (постнекласична), її еволюція. 41. Цивілізаційний підхід до розгляду історії людства. 42. Феноменологія: вирішення проблеми свідомості у філософії. 43. Концепції моністичного підходу до розгляду історії людства. 44. Сутність, структура і функції свідомості. 45. Концепції “заперечення історії” (К.Поппер, М.Вебер). 46.Предмет гносеології та її принципи. 47. Філософія політики: політична система суспільства. 48. Проблема істини, істинність і хибність. 49. Суспільна свідомість: суспільна психологія та ідеологія, їх взаємодія. 50. Наукове пізнання, його методи. 51. Масова свідомість як ідеолого-психологічний феномен. 52. Стандартна концепція наукового знання. 53. Філософія культури: предмет і напрямки. 54. Альтернативні концепції наукового знання(К. Поппер, Т. Кун, І. Лакотос). 55. Основні концепції походження та розвитку культури. 56. Основні види знання, форми наукового знання. 57. Аксіологія: поняття цінностей та форми їх практичної реалізації. 58.Єдність чуттєвого і раціонального, логіки та інтуїції в пізнанні. 59.Майбутнє в структурі ціннісних орієнтацій людства (Й.Масуда, О.Тоффлер, Д.Белл та ін.)