| Содержание |
РОБОТА №3
1. Обмеження ПЧК. 2. Визначення суб’єктного складу можливої зовнішньополітичної взаємодії та її середовища.
3. Визначення акторів та учасників зовнішньополітичної взаємодії та їх соціальних шлейфів.
4. Уточнення принципів зовнішньополітичної діяльності суб’єктів в даному періоді їх життєдіяльності: їх відповідність стану та зовнішньополітичним стереотипам суб’єктів.
5. Реконструкція блоків зовнішньополітичних цілей суб’єктів та їх акторів у даному ПЧК.
6. Формулювання основних тезисних положень концепцій суб’єктів, орієнтованих на дану сферу зовнішньополітичної взаємодії.
7. Аналіз відповідності сучасних зовнішньополітичних доктрин акторів очікуванням груп тиску.
9. Визначення ролі безпосередніх та опосередкованих учасників зовнішньополітичної взаємодії суб’єктів
10. Характеристика публічно-політичних персон.
РОБОТА №4
1. Обмеження ПЧК.
2. Співставлення обмеженого ПЧК з ЦВМІ, якого було встановлено у роботі №2.
3. Встановлення суб’єктного складу зовнішньополітичної взаємодії.
4. Встановлення сторін, що конфліктують, союзів, що протистоять, і коаліцій.
5. Уточнення змісту, форм проявлення та тенденцій розвитку даного міжнародного процесу.
6. Встановлення просторово-часових і суб’єктних рамок центру докладання сил суб’єктів МВ.
7. Розстановка сил у ЦДС.
8. Визначення ресурсів сторін у ЦДС.
9. Визначення потенціалу сторін.
10. Визначення потужності суб’єктів (М).
11. Визначення відносної могутності суб’єкта. 12. Визначення ступеню позитивного впливу суб’єкта МВ (К11 16
13. Визначення престижу суб’єкта МВ (К10).
14. Встановлення видів сили, які використовуються з боку суб’єктів у даному МВ.
15. Оцінка реально застосованих сил суб’єктів у ЦДС.
16. Оцінка інтенсивності існуючої протидії сторін.
17. Визначення співвідношення сил (Т).
РОБОТА №5
1. Обмеження ПЧК.
2. Визначення проблемної ситуації.
3. Виділення безпосередніх суб'єктів МВ
4. Характеристика МВ по характеру взаємодіючих суб'єктів.
5. Характеристика МВ по виду.
6. Характеристика МВ за формою.
7. Характеристика МВ по колу учасників.
8. Характеристика МВ за часом здійснення.
9. Характеристика МВ по типах.
10. Загальний висновок.
РОБОТА №6
1. Обмеження ПЧК
2. Виділення проблемної ситуації. 3. Визначення коаліційних груп.
4. Визначення сторін, що протидіють.
5. Кваліфікація ПС.
6. Виявлення конфліктної ситуації.
7-8. Визначення союзів і коаліцій. Обмеження складу конфліктуючих сторін.
9. Обмеження просторово-тимчасових і об'єктивних рамок міжнародного конфлікту.
10. Визначення типу МК.
11. Визначення видових особливостей МК.
12. Визначення фази, етапу розвитку і стадії МК.
13. Припущення про можливий розвиток і вирішення конфлікту. Визначення можливих засобів і шляхів вирішення конфлікту.
14. Визначення механізмів взаємозв'язку даної міжнародної ситуації з внутрішнім станом суб'єктів, іншими міжнародними конфліктами, глобальними-світовими процесами протиборства і конфронтації.
РОБОТА №7
1. Визначення ПЧК і виділення проблемної ситуації.
2. Введення поняття управління.
3. Тип управління.
4. Структура управління.
5. Організаційні форми управління.
6. Механізм управління.
7. Функції управління.
8. Програмний метод управління.
9. Аналіз обраного дослідником аспекту (політики держави) і виділення визначальних напрямків розвитку МВ.
10. Загальний висновок про характер управління в МВ.
РОБОТА №8
1. Збір і обробка інформації.
2. Аналіз зовнішньополітичної інформації.
3. Виявлення проблемної ситуації і її кваліфікація.
4. Формування цілей суб'єктів.
5. Побудова моделі конкретного міжнародного процесу.
6. Розробка переліку альтернатив (Х).
7. Визначення часових рамок реалізації альтернативи (темпорального часу) Tm1 та Tm2.
8. Прогноз альтернатив по відношенню до цілі (Q) та прогнозування наслідків реалізації альтернатив (Qtm1 та Qtm2).
9. Формування критерію вибору альтернатив (Y).
10. Визначення преференцій Z.
11. Визначення ймовірності досягнення цілі за кожною з альтернатив (V).
12. Загальний висновок.
12. Формулювання цілей-ідеалів і цілей-діяльності акторів зовнішньополітичної взаємодії.
Целями-идеалами для ТНК является контроль над природными ресурсами; доступ к дешевой рабочей силе и сырью; диверсификация своих экономических интересов. Целями-идеалами для принимающих государств является - повышение конкурентоспособности национальных производителей; защита на законодательном уровне национальных богатств... |
