Курсовая: Феномен самотності як філософська категорія (ID:48930)

Смотреть похожие рефераты >>>

Похожие рефераты и курсовые работы:

• Феномен самотності у філософській культурі

  Вступ 3 1.Феномен самотності у філософській культурі 4 2.Зовнішня та внутрішня самотність людини 5 3. Самотність як категорія психології та філософії 7 Висновки 9 Список використаної літератури 10Вступ 3 1.Феномен самотності у філософській культурі 4 2.Зовнішня та внутрішня самотність людини 5 3. Самотність як категорія психології та філософії 7 Висновки 9 Список використаної літератури 10

• "Античні ""ейдоси"" та феномен інформації"

  Вступ 2 1. Поняття ейдосу в античній філософії 3 2. Особливості ейдосів в працях Платона та Арістотеля 6 3. Феномен інформації як філософська проблема 10 Висновок 13 Список використаної літератури 14

• Теорія сновидінь Зиґмунда Фрейда

  Вступ 3 1. Свідомість як психолого-філософська категорія 4 2. Теорія сновидінь Зиґмунда Фрейда 8 3. Юнгіанська концепція сновидінь 16 Висновки 20 Список літератури 22 Вступ 3 1. Свідомість як психолого-філософська категорія 4 2. Теорія сновидінь Зиґмунда Фрейда 8 3. Юнгіанська концепція сновидінь 16 Висновки 20 Список літератури 22

• 1. Філософія як теоретична основа світогляду 2 2. Поняття, структура та історичні типи світогляду 2 3. Специфіка та структура філософського знання 2 4. Взаємовідношення філософії, науки та релігії 3 5. Методологічна та аксіологічна функції філософії 3 6. Соціокультурні передумови зародження філософії 3 7. Основні риси античної філософії 3 8. Стиль мислення і особливості середньовічної філософії 4 9. Гуманізм та натурфілософія епохи відродження 4 10. Раціоналізм і емпіризм філософії Нового часу 5 11. Місце і роль класичної німецької філософії у світовій філософській думці 5 12. Марксизм в системі філософської культури 6 13. „Філософія життя” 6 14. Феноменологічний напрям у філософії 6 15. Екзистенціоналізм: загальна характеристика 7 16. Позитивізм, непозитивізм та пост позитивізм 7 17. Герменевтика, як напрямок сучасної філософії 7 18. Сучасна зарубіжна філософська антропологія 8 19. Українська філософія як культурно-історичний феномен 8 20. Російська релігійна філософія ХІХ-ХХ ст.. 9 21. Філософський сенс проблеми життя 9 22. Категорія „матерія” в історико-філософському процесі 9 23. Філософський зміст категорії „світ” 10 24. Категорія „рух” і „розвиток” в історії 10 25. Філософська категорізація світу; система категорій – її зміст і форма 10 26. Проблема єдності світу 10 33. Історичні типи філософських вчень про людину 11 34. Життя і смерть в духовному досвіді людини 11 37. Свідомість, як гносеологічний, онтологічний та соціологічний феномен 11 38. Природні передумови та соціально-історичні засади свідомості 12 43. Пізнання як теоретичне освоєння світу людини 12 46. Пізнання та розуміння 12 47. Чуттєве і раціональне в пізнавальному процесі 12 48. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання та їх методи 12 50. Роль досвіду в науковому та поза науковому пізнанні 13 55. Специфіка суспільних наук та гуманітарного пізнання 13 61. Проблема багатоваріантності суспільного розвитку 131. Філософія як теоретична основа світогляду 2 2. Поняття, структура та історичні типи світогляду 2 3. Специфіка та структура філософського знання 2 4. Взаємовідношення філософії, науки та релігії 3 5. Методологічна та аксіологічна функції філософії 3 6. Соціокультурні передумови зародження філософії 3 7. Основні риси античної філософії 3 8. Стиль мислення і особливості середньовічної філософії 4 9. Гуманізм та натурфілософія епохи відродження 4 10. Раціоналізм і емпіризм філософії Нового часу 5 11. Місце і роль класичної німецької філософії у світовій філософській думці 5 12. Марксизм в системі філософської культури 6 13. „Філософія життя” 6 14. Феноменологічний напрям у філософії 6 15. Екзистенціоналізм: загальна характеристика 7 16. Позитивізм, непозитивізм та пост позитивізм 7 17. Герменевтика, як напрямок сучасної філософії 7 18. Сучасна зарубіжна філософська антропологія 8 19. Українська філософія як культурно-історичний феномен 8 20. Російська релігійна філософія ХІХ-ХХ ст.. 9 21. Філософський сенс проблеми життя 9 22. Категорія „матерія” в історико-філософському процесі 9 23. Філософський зміст категорії „світ” 10 24. Категорія „рух” і „розвиток” в історії 10 25. Філософська категорізація світу; система категорій – її зміст і форма 10 26. Проблема єдності світу 10 33. Історичні типи філософських вчень про людину 11 34. Життя і смерть в духовному досвіді людини 11 37. Свідомість, як гносеологічний, онтологічний та соціологічний феномен 11 38. Природні передумови та соціально-історичні засади свідомості 12 43. Пізнання як теоретичне освоєння світу людини 12 46. Пізнання та розуміння 12 47. Чуттєве і раціональне в пізнавальному процесі 12 48. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання та їх методи 12 50. Роль досвіду в науковому та поза науковому пізнанні 13 55. Специфіка суспільних наук та гуманітарного пізнання 13 61. Проблема багатоваріантності суспільного розвитку 13

• Філософія 37 питань

  1. Філософія як теоретична основа світогляду 2 2. Поняття, структура та історичні типи світогляду 2 3. Специфіка та структура філософського знання 2 4. Взаємовідношення філософії, науки та релігії 2 5. Методологічна та аксіологічна функції філософії 3 6. Соціокультурні передумови зародження філософії 3 7. Основні риси античної філософії 3 8. Стиль мислення і особливості середньовічної філософії 3 9. Гуманізм та натурфілософія епохи відродження 4 10. Раціоналізм і емпіризм філософії Нового часу 5 11. Місце і роль класичної німецької філософії у світовій філософській думці 5 12. Марксизм в системі філософської культури 5 13. „Філософія життя” 6 14. Феноменологічний напрям у філософії 6 15. Екзистенціоналізм: загальна характеристика 6 16. Позитивізм, непозитивізм та пост позитивізм 6 17. Герменевтика, як напрямок сучасної філософії 7 18. Сучасна зарубіжна філософська антропологія 7 19. Українська філософія як культурно-історичний феномен 8 20. Російська релігійна філософія ХІХ-ХХ ст.. 8 21. Філософський сенс проблеми життя 8 22. Категорія „матерія” в історико-філософському процесі 9 23. Філософський зміст категорії „світ” 9 24. Категорія „рух” і „розвиток” в історії 9 25. Філософська категорізація світу; система категорій – її зміст і форма 9 26. Проблема єдності світу 10 33. Історичні типи філософських вчень про людину 10 34. Життя і смерть в духовному досвіді людини 10 37. Свідомість, як гносеологічний, онтологічний та соціологічний феномен 10 38. Природні передумови та соціально-історичні засади свідомості 12 43. Пізнання як теоретичне освоєння світу людини 12 46. Пізнання та розуміння 12 47. Чуттєве і раціональне в пізнавальному процесі 12 48. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання та їх методи 12 50. Роль досвіду в науковому та поза науковому пізнанні 13 55. Специфіка суспільних наук та гуманітарного пізнання 14 61. Проблема багатоваріантності суспільного розвитку 141. Філософія як теоретична основа світогляду 2 2. Поняття, структура та історичні типи світогляду 2 3. Специфіка та структура філософського знання 2 4. Взаємовідношення філософії, науки та релігії 2 5. Методологічна та аксіологічна функції філософії 3 6. Соціокультурні передумови зародження філософії 3 7. Основні риси античної філософії 3 8. Стиль мислення і особливості середньовічної філософії 3 9. Гуманізм та натурфілософія епохи відродження 4 10. Раціоналізм і емпіризм філософії Нового часу 5 11. Місце і роль класичної німецької філософії у світовій філософській думці 5 12. Марксизм в системі філософської культури 5 13. „Філософія життя” 6 14. Феноменологічний напрям у філософії 6 15. Екзистенціоналізм: загальна характеристика 6 16. Позитивізм, непозитивізм та пост позитивізм 6 17. Герменевтика, як напрямок сучасної філософії 7 18. Сучасна зарубіжна філософська антропологія 7 19. Українська філософія як культурно-історичний феномен 8 20. Російська релігійна філософія ХІХ-ХХ ст.. 8 21. Філософський сенс проблеми життя 8 22. Категорія „матерія” в історико-філософському процесі 9 23. Філософський зміст категорії „світ” 9 24. Категорія „рух” і „розвиток” в історії 9 25. Філософська категорізація світу; система категорій – її зміст і форма 9 26. Проблема єдності світу 10 33. Історичні типи філософських вчень про людину 10 34. Життя і смерть в духовному досвіді людини 10 37. Свідомість, як гносеологічний, онтологічний та соціологічний феномен 10 38. Природні передумови та соціально-історичні засади свідомості 12 43. Пізнання як теоретичне освоєння світу людини 12 46. Пізнання та розуміння 12 47. Чуттєве і раціональне в пізнавальному процесі 12 48. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання та їх методи 12 50. Роль досвіду в науковому та поза науковому пізнанні 13 55. Специфіка суспільних наук та гуманітарного пізнання 14 61. Проблема багатоваріантності суспільного розвитку 14

• Аксеологія та ціннісні орієнтації людського буття

  Вступ. 1. Цінності в житті людини та суспільства. 1.1. Історичний розвиток філософських уявлень про цінності. 1.2. Цінності як філософська категорія. 1.3. Ціннісні орієнтири людської діяльності 1.4. Цінності в житті суспільства. Базові життєві цінності. Майбутнє і проблеми глобального моделювання. Висновок. Список використаної літературиВступ. 1. Цінності в житті людини та суспільства. 1.1. Історичний розвиток філософських уявлень про цінності. 1.2. Цінності як філософська категорія. 1.3. Ціннісні орієнтири людської діяльності 1.4. Цінності в житті суспільства. Базові життєві цінності. Майбутнє і проблеми глобального моделювання. Висновок. Список використаної літератури

• Етика як філософська наука про мораль

  Етика як філософська наука про мораль 2 Список використаної літератури 8

• 1. Філософія і світогляд 2. Міфологічний та науковий світогляд 3. Філософія і релігійний світогляд 4. Основні риси філософії Стародавньої Індії 5. Гуманістична спрямованість філософських вчень Стародавнього Китаю 6. Зародження філософії в Стародавній Греції 7. Філософські та суспільно-політичні погляди Сократа 8. Філософська система Платона. Вчення про ідеальну державу 9. Філософські погляди Арістотеля 10. Ідеї раціоналізму та сенсуалізму в філософії новохї доби 11. Гуманістична спрямованість філософії французького Просвітництва 12. Іммануїл Кант про природу знань та пізнаваність світу 13. Система і метод філософії Гегеля 14. Релігійно-філософська концепція Володимира Соловйова 15. Філософія песимізму А.Шопенгауера 16. Концепція переоцінки цінностей та волі до влади Ф.Ніцше 17. Гуманістична спрямованість сучасної західноєвропейської філософії 18. Вчення про “одновимірну людину” в філософії Г.Маркузе 19. Основні проблеми філософії екзенстеціалізму 20. Вчення про людські потреби в філософії Е.Фрома 21. Основні риси філософії позитивізму та неопозитивізму 22. Наукова та соціальна спрямованість філософії постпозитивізму 23. Основні риси української філософської думки 24. Значення філософської спадщини Киівської Русі 25. Філософські погляди Г.Сковороди 26. Гуманістична сутність світогляду Т.Г.Шевченка 27. Філософія серця П.Юркевича 28. Вчення про ноосферу та формування планетарної свідомості Вернадського 29. Історія виникнення психоаналітичний ідей 30. Поняття “аналітична філософія” 31. Філософія і її роль в житті суспільства 32. Структура сучасного філософського знання 33. Філософське розуміння світу 34. Свідомість: її походження та соціальна сутність 35. Буденна і теоретична свідомість 36. Соціальні фактори формування свідомості 37. Теорія пізнання в системі філософського знання 38. Форми чуттєвого і раціонального пізнання 39. Емпіричні та теоретичні методи пізнання 40. Пізнання і практика 41. Вчення про істину в сучасній філософії 42. Проблеми методології гуманітарного пізнання 43. Діалектика як система: вчення про єдність законів, принципів та категорій 44. Суспільне виробництво та його роль в житті суспільства 45. Релігія як форма суспільної свідомості 46. Цінності як визначальна характеристика людського буття 47. Вчення про свободу в сучасній філософії 48. Сучасна філософія про сутність людини та смисл її життя 49. Вчення про смерть та безсмертя в сучасній філософії 50. Соціальна структура суспільства 51. Історична спільність людей: рід, плем’я, народність, нація 52. Ідеологія та її роль в житті суспільства 53. Культура і цивілізація 54. Матеріалістичне розуміння історії 55. Формаційний і цивілізаційний підходи до аналізу суспільства 56. Вчення про культуру і цивілізацію О.Шпенглера ( “Сутінки Європи”) 57. Концепція “конфлікту цивілізації” С.Гастінгтона 58. Основні риси трьох хвиль О.Тофлера (“Третья волна”) 59. Вчення про суспільно-економічні формації К.Маркса 60. Філософія марксизму та ідеологія тоталітаризму 61. Феномен самотності в європейській філософії від Паскаля до К”єркегора 62. ХХ століття: проблема самотності у екзистенціалізмі, персоналізмі та комунікативній філософії 63. Цінності як філософська категорія 64. Ціннісні орієнтири людської діяльності 65. Наука як вид духовного виробництва і як соціальний інститут 66. Зміст категорії “кількість”, “якість”, “міра” 67. Ставлення людини до світу та самої себе, як проблема самоусвідомлення 68. Осмислення та самовизначення власного буття 69. Поняття життєвої позиції 70. Співвідношення філософії і науки 71. Формування та зміст філософських категорій 72. Категорія “закономірність- випадковість” 73. Проблема істини у пізнанні 74. Метод у філософії 75. Суб’єкт та об’єкт пізнання 76. Місце і роль пізнання в життєдіяльності людини 77. Філософська концепція творчості 78. Людина в процесі пізнання оточуючого світу 79. Людина в системі суспільних відносин 80. Циклічний шлях розвитку цивілізації 81. Стадії циклічності цивілізації 82. Генезис, зростання, підйом, розпад, як складові розвитку цивілізації 83. Структура і функції політичної системи 84. Поняття,зміст і функції політичної культури в суспільному житті 85. Етапи політичної соціалізації 86. Політичне лідерство 87. Держава – базовий інститут політичної системи 88. Специфіка соціального пізнання. Історія становлення 89. Гносеологічна та антропологічна проблематика у філософії 90. Інформаційна революція і становлення інформаційного суспільства 91. Категорії “матерія” та “буття”. Історичні форми 92. Специфіка соціального пізнання: суб’єкт та об’єкт 93. Методологія наукового пізнання 94. Логіка і види наукового пізнання 95. Форми і методи наукового пізнання 96. Проблема людини у філософії 97. Соціальний простір і час 98. Сутність людини. Біологічне і соціальне в людині 99. Інформаційні і глобальні проблеми сучасності 100. Глобальні екологічні проблеми сучасності1. Філософія і світогляд 2. Міфологічний та науковий світогляд 3. Філософія і релігійний світогляд 4. Основні риси філософії Стародавньої Індії 5. Гуманістична спрямованість філософських вчень Стародавнього Китаю 6. Зародження філософії в Стародавній Греції 7. Філософські та суспільно-політичні погляди Сократа 8. Філософська система Платона. Вчення про ідеальну державу 9. Філософські погляди Арістотеля 10. Ідеї раціоналізму та сенсуалізму в філософії новохї доби 11. Гуманістична спрямованість філософії французького Просвітництва 12. Іммануїл Кант про природу знань та пізнаваність світу 13. Система і метод філософії Гегеля 14. Релігійно-філософська концепція Володимира Соловйова 15. Філософія песимізму А.Шопенгауера 16. Концепція переоцінки цінностей та волі до влади Ф.Ніцше 17. Гуманістична спрямованість сучасної західноєвропейської філософії 18. Вчення про “одновимірну людину” в філософії Г.Маркузе 19. Основні проблеми філософії екзенстеціалізму 20. Вчення про людські потреби в філософії Е.Фрома 21. Основні риси філософії позитивізму та неопозитивізму 22. Наукова та соціальна спрямованість філософії постпозитивізму 23. Основні риси української філософської думки 24. Значення філософської спадщини Киівської Русі 25. Філософські погляди Г.Сковороди 26. Гуманістична сутність світогляду Т.Г.Шевченка 27. Філософія серця П.Юркевича 28. Вчення про ноосферу та формування планетарної свідомості Вернадського 29. Історія виникнення психоаналітичний ідей 30. Поняття “аналітична філософія” 31. Філософія і її роль в житті суспільства 32. Структура сучасного філософського знання 33. Філософське розуміння світу 34. Свідомість: її походження та соціальна сутність 35. Буденна і теоретична свідомість 36. Соціальні фактори формування свідомості 37. Теорія пізнання в системі філософського знання 38. Форми чуттєвого і раціонального пізнання 39. Емпіричні та теоретичні методи пізнання 40. Пізнання і практика 41. Вчення про істину в сучасній філософії 42. Проблеми методології гуманітарного пізнання 43. Діалектика як система: вчення про єдність законів, принципів та категорій 44. Суспільне виробництво та його роль в житті суспільства 45. Релігія як форма суспільної свідомості 46. Цінності як визначальна характеристика людського буття 47. Вчення про свободу в сучасній філософії 48. Сучасна філософія про сутність людини та смисл її життя 49. Вчення про смерть та безсмертя в сучасній філософії 50. Соціальна структура суспільства 51. Історична спільність людей: рід, плем’я, народність, нація 52. Ідеологія та її роль в житті суспільства 53. Культура і цивілізація 54. Матеріалістичне розуміння історії 55. Формаційний і цивілізаційний підходи до аналізу суспільства 56. Вчення про культуру і цивілізацію О.Шпенглера ( “Сутінки Європи”) 57. Концепція “конфлікту цивілізації” С.Гастінгтона 58. Основні риси трьох хвиль О.Тофлера (“Третья волна”) 59. Вчення про суспільно-економічні формації К.Маркса 60. Філософія марксизму та ідеологія тоталітаризму 61. Феномен самотності в європейській філософії від Паскаля до К”єркегора 62. ХХ століття: проблема самотності у екзистенціалізмі, персоналізмі та комунікативній філософії 63. Цінності як філософська категорія 64. Ціннісні орієнтири людської діяльності 65. Наука як вид духовного виробництва і як соціальний інститут 66. Зміст категорії “кількість”, “якість”, “міра” 67. Ставлення людини до світу та самої себе, як проблема самоусвідомлення 68. Осмислення та самовизначення власного буття 69. Поняття життєвої позиції 70. Співвідношення філософії і науки 71. Формування та зміст філософських категорій 72. Категорія “закономірність- випадковість” 73. Проблема істини у пізнанні 74. Метод у філософії 75. Суб’єкт та об’єкт пізнання 76. Місце і роль пізнання в життєдіяльності людини 77. Філософська концепція творчості 78. Людина в процесі пізнання оточуючого світу 79. Людина в системі суспільних відносин 80. Циклічний шлях розвитку цивілізації 81. Стадії циклічності цивілізації 82. Генезис, зростання, підйом, розпад, як складові розвитку цивілізації 83. Структура і функції політичної системи 84. Поняття,зміст і функції політичної культури в суспільному житті 85. Етапи політичної соціалізації 86. Політичне лідерство 87. Держава – базовий інститут політичної системи 88. Специфіка соціального пізнання. Історія становлення 89. Гносеологічна та антропологічна проблематика у філософії 90. Інформаційна революція і становлення інформаційного суспільства 91. Категорії “матерія” та “буття”. Історичні форми 92. Специфіка соціального пізнання: суб’єкт та об’єкт 93. Методологія наукового пізнання 94. Логіка і види наукового пізнання 95. Форми і методи наукового пізнання 96. Проблема людини у філософії 97. Соціальний простір і час 98. Сутність людини. Біологічне і соціальне в людині 99. Інформаційні і глобальні проблеми сучасності 100. Глобальні екологічні проблеми сучасності

• Філософська думка М.В. Гоголя

  І. Зміст людського життя в філософії М.В. Гоголя П. М.В. Гоголь і українська філософська думка Висновки ЛітератураІ. Зміст людського життя в філософії М.В. Гоголя П. М.В. Гоголь і українська філософська думка Висновки Література

• Філософія Відродження

  1. Антропоцентричний характер філософії епохи Відродження 3 2. Гуманізм як світоглядний феномен Ренесансу 5 3. Протестантизм як ренесансний феномен 9 Список використаної літератури 13