Курсовая: "Білий рух" у спогадах білогвардійців (ID:50065)

Смотреть похожие рефераты >>>

Похожие рефераты и курсовые работы:

• Рецензія на фільм Білий птах з чорною ознакою

  Рецензія на фільм Білий птах з чорною ознакою

• Білий рух в Україні

  ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЧНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ 5 1.1. Характеристика вітчизняної історіографії Білого руху в Україні 5 1.2. Зарубіжна історіографія Білого руху 10 РОЗДІЛ ІІ. ПЕРЕДУМОВИ ЗАРОДЖЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ БІЛОГО РУХУ В УКРАЇНІ У 1917-1918 РОКАХ 14 2.1. Влив подій Української революції на становлення Білого руху 14 2.2. Ідеологічні засади та специфіка Білого руху в Україні 18 РОЗДІЛ ІІІ. ДІЯЛЬНІСТЬ БІЛОГО РУХУ В УКРАЇНІ (1919-1920 рр.) 23 ВИСНОВКИ 29 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 32

• Інтенсивність світла

  Чи лінійно пов’язані між собою яскравість відчуття з інтенсивністю світла? 1 Джерела: 2 За яких умов логарифмічна залежність змінюється в степеневу з показником ступеня N>1 3 Джерело 5 Чи лінійно пов’язані між собою яскравість відчуття з інтенсивністю світла? 6 Чому так багато уваги приділяється точці білого? Чому опорний білий світ іноді називають «четвертою колірною координатою»? Тому що він, в парі з чорною крапкою, визначає наше сприйняття не тільки по яскравості і контрастності, але і по кольоровості. 6 Джерела 7 За яких умов логарифмічна залежність змінюється в степеневу з показником ступеня N>1 9 Джерело 12 Чи лінійно пов’язані між собою яскравість відчуття з інтенсивністю світла? 1 Джерела: 2 За яких умов логарифмічна залежність змінюється в степеневу з показником ступеня N>1 3 Джерело 5 Чи лінійно пов’язані між собою яскравість відчуття з інтенсивністю світла? 6 Чому так багато уваги приділяється точці білого? Чому опорний білий світ іноді називають «четвертою колірною координатою»? Тому що він, в парі з чорною крапкою, визначає наше сприйняття не тільки по яскравості і контрастності, але і по кольоровості. 6 Джерела 7 За яких умов логарифмічна залежність змінюється в степеневу з показником ступеня N>1 9 Джерело 12

• Архітектурний ансамбль центра міста Мукачева

  Вступ Розділ 1 – Історія центральної площі міста Мукачева 1.1 Центральна мукачівська площа як відображення історії Закарпаття 1.2 Колишні пам’ятники центра Розділ 2 – Архітектурні пам’ятки центра міста Мукачева 2.1 Мукачівська ратуша 2.2 Обласний російський драматичний театр 2.2 Кінотеатр «Перемога» 2.3 Пам’ятники центра міста 2.5 Друкарня Грінштейна 2.6 Білий Палац 2.7 Центральна бібліотека Мукачева 2.8 Росвигівський міст Розділ 3 – Архітектурний ансамбль центра міста 3.1 Стилі будівель центра міста. Стиль сецесія 3.2 Сучасне відновлення центра міста 3.3 Мукачево змінює кольорову гаму Висновки

• Логіка (варіант 22)

  Структура простого категоричного силогізму. Його фігури та модуси. Правила побудови простого категоричного силогізму та помилки пов’язані з їх порушенням 3 1.Здійсніть логічний аналіз понять. Визначте які поняття є реєструючими які нереєструючими видами збірні понять 11 1.Здійсніть логічний аналіз понять. Визначте які поняття є реєструючими які нереєструючими видами збірні понять 11 2.Узагальніть поняття 11 3.Обмежене поняття 11 4.Визначте вид відношення між поняттями 12 Білий червоний чорний 12 Москва адміністративний культурний економічний центр Росії 12 5.Визначте які правила порушені в наступних поділах 13 6. Які правила порушені в наступних визначеннях 13 7.Зробіть висновки якщо це можливо 14 Список використаної літератури 15

• конспекти уроків читання 2 клас

  Уроки читання у 2 класі з використанням інноваційних технологій Тема. Улюблені свята українського народу. Новий рік поспішає на поріг Мета: удосконалювати навички правильного, виразного, свідомого читання; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до природи, рідного краю, бажання вивчати традиції та історію свого народу. Навчальні цілі: учень знає прізвища українських письменників та їхні твори; виявляє в тексті незрозумілі слова, користується виносками; виявляє розуміння цілісного змісту твору; правильно інтонує кінець речення, регулює темп читання, силу голосу; відповідає на питання, про кого, про що йдеться у творі? Що основне хотів сказати письменник? пояснює зображувальні можливості художнього слова як засобу створення художнього образу; розрізняє найпростіші жанрові особливості малих фольклорних форм (народна пісенька), а також літературних форм (оповідання, вірш); виявляє практично ознаки віршованого тексту: графічну форму, наявність рими; розрізняє вірші за емоційним забарвленням; читає виразно вірш; уміє знаходити у тексті найважливіші слова, речення, уміє визначати основну думку окремих абзаців і тексту загалом; розуміє роль заголовка у сприйманні тексту; уміє висловити елементарні оцінні судження прочитаних творів. Методично-дидактичне забезпечення уроку: підручник Савченко О. Я. Читанка. 2 клас. – Київ «Освіта» 2002 (Д. Чередниченко «Рідні краєвиди»; Л. Глібов «Зимня пісенька»; «Сію, сію, посіваю..» (народна пісенька)); таблиця для розчитування №1; малюнки зайця і зяблика; аудіо запис мелодії П. Чайковського «Пори року» (зимові мотиви); музичний супровід до фізхвилинки. ЗМІСТ УРОКУ І. Організаційна частина Лиш дзвіночок забринить, Стаєш серйозним в цю мить, До роботи час, бо багато її в нас! ІІ. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу 1. Чистомовка. Ель-ець-ець – вдарив перший морозець Ок-ок-ок – тихо падає сніжок Ір-ір-ір – діти вибігли у двір Му-му-му – весело зустрінемо зиму. 2. Розчитування за складовою таблицею. У поданій таблиці прочитати лише ті склади, в яких є звук [o] (таблиця 1, додаток 1) 3. Гра «Зоряна година» Із букв слова зафарбувати скласти слова. (Фарба, вата, зуб, фари, зруб, зубр…) ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку Звучить мелодія П. Чайковського «Пори року» (зимові мотиви). Білий день білу ласку І розповідає білу казку, В розкішних білих платтях балерини – Молоденькі сосни та ялини. Під ногами – біле покривало, Небо й те молочно-сивим стало. - Яка пора року надійшла? - Які зміни відбуваються в природі? - Настає зима, і все навкруги змінюється. Що ще приносить із собою зима, ми дізнаємося на уроці. ІV. Опрацювання оповідання Д. Чередниченка «Рідні краєвиди». Інтерактивна технологія «Ажурна пилка» 1. Словникова робота. 1) Вправа «Доберіть пару» Краєвиди – у багато разів більше. Перкалева сорочка – поміркувати. Сторицею – картини природи. Пометикувати – сорочка з тонкої бавовняної тканини. 2)Читання слів у «Читанці» (ст. 63) 2. Робота в домашніх групах (у кожної групи - свій колір і своя частина тексту) Алгоритм роботи Крок 1 – читає спікер; Крок 2 –самостійне читання членами групи, визначення ролей: секретар (веде записи), доповідач (ставить запитання щодо змісту уривка тексту); спікер (головуючий); секундант (стежить за часом); Крок 3 – об’єднання в експертні групи, Крок 4 – повернення до домашніх груп, обмін інформацією. 3. Робота над аналізом змісту оповідання. 1 група - Як пахне сніг? - Як стало навкруг? 2 група - Як працювала земля ціле літечко? - Яке свято несе нам зима? 3 група - Кому потрібно допомогти взимку? Як? - Як птахи віддячать нам весною? 4 група - Що то за синій дід замикає рік? - Хто стоїть коло брами? 5 група - Яким ви уявляєте собі Новорічень? - Які розваги чекають на вас взимку? 6 група - Куди поведе вас зима у мандрівку? - Що бажає нам автор? 4. Переказ казки за опорними словами V. Хвилина відпочинку (під музичний супровід) Раз! Два! Час вставати – Будемо відпочивати. Три! Чотири! Присідаймо, Швидко втому проганяймо. П’ять! Шість! Засміялись, Кілька разів нахилились. Сім! Вісім! Час настав Повертатися до справ. VІ. Опрацювання вірша Л. Глібова “Зимня пісенька» 1. Читання І та ІІ строфи учнями. – Про яку зимову розвагу пишеться у вірші? - Які слова незрозумілі? Мара – страховище. 2. Роз’єднайте слова і прочитайте. Глянеяснесонечко Ввесняневіконечко, Бабуприпече; Дейморозтойдінеться, Гетьвідбабикинеться, Злякуутече! 3. Учні дочитують вірш. - Який настрій у вас після прочитання твору? - Як поет ставиться до зими? - Які пестливі слова вживає? 4. Гра «Хто краще?». Передати голосом радісний настрій дітей. Конкурсне читання вірша. 5. Робота над аналізом змісту вірша. 1) Які слова-назви ознак вживає автор для опису баби, її очей, носа, сонечка? 2) Доберіть синоніми. Ясне сонечко – яскраве; Труси сніжком – сип; Купу – кучугуру. 6. Назвати слова, що римуються.(Тихесенько-гладесенько, хвостом – сніжком, чорнії – червонії, сонечко – віконечко) 7. Гра «Відновіть вірш». Ŏ Снігу накачаємо Ŏ Бабу здоровенную Ŏ Зліпимо гуртом. Ŏ Купу за садком; Ŏ Ми повибігаємо, Ŏ Уночі страшенную, VІІ. Опрацювання народної пісні “Сію, сію, посіваю…» 1. Читання пісні учнями. - Коли співали цю пісню? Як називають такі пісні? - Чим посівали в хаті? - Що бажали господарям? - Як ви розумієте вислів «вік довгий»? - З якою інтонацією читається ця пісня? 2. Читання пісні хором. VІІІ. Підсумок уроку - Чи сподобалось вам на уроці? - Я дякую вам за роботу на уроці. Ростіть здоровими і сильними, добрими і мудрими. Бережіть традиції свого народу! ІХ. Домашнє завдання Вивчити пісню напам’ять. Дібрати посівалки, віншування. Тема. Наша дівонька, як червона калинонька Мета: працювати над удосконаленням техніки читання; навчати аналізувати прочитані твори, виділяти в творі головну думку; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати образне мислення; розширити знання учнів про символи України; виховувати любов до Батьківщини, повагу до традицій українського народу. Навчальні цілі: учень знає прізвища українських письменників та їхні твори; виявляє в тексті незрозумілі слова, користується виносками; виявляє розуміння цілісного змісту твору; правильно інтонує кінець речення, регулює темп читання, силу голосу; відповідає на питання, про кого, про що йдеться у творі? Що основне хотів сказати письменник? пояснює зображувальні можливості художнього слова як засобу створення художнього образу; розрізняє найпростіші жанрові особливості малих фольклорних форм (народна пісенька), а також літературних форм (оповідання, вірш); виявляє практично ознаки віршованого тексту: графічну форму, наявність рими; розрізняє вірші за емоційним забарвленням; уміє знаходити у тексті найважливіші слова, речення, уміє визначати основну думку окремих абзаців і тексту загалом; розуміє роль заголовка у сприйманні тексту; добирає заголовки до частин тексту; уміє висловити елементарні оцінні судження прочитаних творів. Методично-дидактичне забезпечення уроку: підручник Савченко О. Я. Читанка. 2 клас. – Київ «Освіта» 2002 (Г. Демченко «Калинка». Казка. Загадки. В. Скуратівський «Калина», А. Листопад «Калина»); пучечки калини; складова таблиця №1; малюнки калини в різні пори року (весна, осінь); аудіо запис пісні «Ой у лузі червона калина»; портрет Богдана Хмельницького; завдання для роботи в групах. ЗМІСТ УРОКУ І. Мовна розминка 1. Дихальні вправи Вдих – носом Видих – ротом Вдих – ротом Видих – носом Вдих – носом Видих – ротом із промовлянням голосних Вдих – носом Видих – Ми любимо читати! (тихо, напівголосно, голосно, весело, сумно) 2. Розчитування за складовою таблицею зі звуком [у]. 3. Чистомовка «Слухняний ротик» Ець-ець-ець – подув сильний (вітерець) Ить-ить-ить – в небі синяя (блакить) Ає-ає-ає – осінню вже (повіває) Лі-лі-лі – відлітають (журавлі) Ок-ок-ок – зібрались діти на (урок) ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. 1. Розповідь-бесіда учителя. - Як називається країна, в якій ми живемо? (Україна) Так , ми живемо в Україні і любимо її гарну і співучу мову, її прекрасних людей, її пишну природу. Наша земля красива і щедра. - Що росте на наших землях? Росте і жито, і пшениця, і городина, цвітуть квіти, зріють плоди. Але особливою любов’ю користується в українців калина. - Що ви знаєте про калину? (Кущ, росте в саду, або біля дороги, ягоди мають лікувальні властивості, гарно цвіте) - Росте калина по тінистих лісах, в гаях і дібровах, на схилах, на узліссі, на лісових галявинах. Садять калину і біля хат, щоб весною білим цвітом милувала, а зимою від застуд лікувала. І на нашому подвір’ї теж росте кущ калини. Її посадили учні - випускники на згадку про себе. Весною калина зацвітає і стає гарною, мов дівчина в білім вбранні (Діти дивляться на малюнок) - Які ще цікаві порівняння можете дібрати? (наче в весільному вбранні, мов у білому тумані, наче сніг на зеленому листі) - Восени кущ вкривається червоними ягодами. (У червоному намисті, наче дівчина у червоному вінку) 2. Про калину складено багато легенд, казок, пісень, віршів. З такими творами ми познайомимося сьогодні на уроці. ІІІ. Опрацювання казки Г. Демченко «Калинка» за інтерактивною технологією 1. Клас поділено на «Ранковій зустрічі» на 5 груп 1група - Якою була дівчинка? - Як Калинка ставилася до рослин? - Як люди ставилися до калинки? *Попідвіконню, до вподоби (поясніть значення слів) 2 група - Куди пішла Калинка навесні? - Де Калинка посадила стебельце? - Як Калинка доглядала за стебельцем? - Що сталося із стебельцем? Курний шлях – в пилюці; Обабіч – поряд; На привіллі – там, де багато простору; Крислатий – розложистий. 3 група - Що побачив подорожній? - Що він сказав? - Що сталося з кущем? - Яким цвітом він укрився? Поясніть значення слів: подорожній, викохало, стрепенувся, гульк. 4 група - Що з’явилося замість цвіту на кущі? - Якими були ягоди? - Що прошепотів кущ калинці? 5 група «Експерти» Читають весь твір - Чому цей твір є казкою? Що в ньому казкове? 2. Добирання заголовків до частин (Учні вибирають заголовки і розміщують їх на дошці в певному порядку) І. Привітна і ласкава дівчинка ІІ. Калинка посадила й доглядала стебельце ІІІ. Подорожній відпочив під кущем ІV. Кущ називають калиною 3. Робота над аналізом змісту казки - Поясніть значення виділених висловів (звеселилося стебельце, кущ од сну стрепенувся, ягоди, як намистинки, зернятко схоже на маленьке серце) ІV. Розвиток мовлення 1. У вас на партах пучечки калини. Візьміть до рук кетяги. Що ви відчуваєте? 2. Пофантазуємо, про що вони шепочуть. 3. На що схожі ягідки? (вогники, ліхтарики, краплинки крові, жаринки, світлячки) 4. Чим пахне ягідка? (яблуками). Знавці ароматів вважають, що вона пахне валеріаною. Це тонкий, терпкий, приємний аромат. 5. Скуштуйте ягідку і подивіться на зернятко. Чи справді воно схоже на сердечко? V. Фізхвилинка - Дівчинка посадила стебельце (присіли) - Звеселилося стебельце, розрослося у великий крислатий кущ (встали, руки догори) - Вітерець гойдає його вітами (нахили вправо, вліво) - Враз кущ вкрився білим цвітом (покрутили долоньками угорі) - Обсипався цвіт (руки повільно опустили) - Замість нього ягоди, як намистинки виблискують (показують намисто) -А в кожній ягідці маленьке сердечко заховалося (пригорнули долоньки до серця і тихенько сіли) VІ.Опрацювання оповідання В. Скуратівського «Калина» 1. Слухання оповідання 2. Словникова робота –Розкрийте значення слів символізує, наруга,ганьбою, знущання, насамкінець. 3. Гра «Уважний слухач» - Що нового дізналися про калину? - Яке відоме прислів’я згадується в оповіданні? - Ім’я якого гетьмана згадує письменник? (Показую портрет Богдана Хмельницького) - А яку народну пісню? (Послухайте її) - Що символізує калина в цій пісні? - Що говорили дітям, щоб вони не ламали калину? - Коли цвіте калина? VІІ. Рефлексія. 1 група. Відгадайте загадки: У вінку зеленолистім, Зачаровує красою У червоному намисті мати-Україна, Видивляється у воду наче в лузі червоніє На свою хорошу вроду пишная … . -Які слова допомогли відгадати? 2 група. Прочитайте і поясніть прислів’я. - На рушнику калина – спогад про Україну. - Любиш Україну – посади калину. - Нема рідного краю без калинового гаю. 3 група. Приготуйтеся виразно читати вірші. Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. (Т. Шевченко) Твої суцвіття, биті холодами Нам добру пам'ять все-таки дали. (Ліна Костенко) Та лиш від жару рідної калини не захолоне серце українця. (Віктор Романюк) 4 група 1) Знайдіть і прочитайте уривок казки, до якого розміщено малюнок. 2) Продовжіть рядок слів: Калина, калинка,… (калинонька, калиновий) 5 група Прочитайте вірш А. Листопад «Калина». -Поясніть вислови «усміхнулась щиро доля», «посадіте коло серця». VІІІ. Підсумок уроку. Гра «Мікрофон» -Що цікавого взнали на уроці? -Що було вам уже відомо? -Що почули вперше? -Чому наш народ оспівує калину? ІХ. Домашнє завдання. Переказувати казку. Створення проекту «Калина» (дібрати загадки, прислів’я, малюнки, цікаві вислови, повідомлення про калину)