Курсовая: ADVERTISING AS A MEDIUM OF GENDER-BIASED COMMUNICATION (ID:40753)

Смотреть похожие рефераты >>>

Тема работы

ADVERTISING AS A MEDIUM OF GENDER-BIASED COMMUNICATION (Код работы:40753)

Информация о работе Раздел: Иностранные языки
Вид работы: Курсовая
Объем: 27 стр.
Цена: 96 грн.
Код работы (ID): 40753
Добавлена: 22.11.2009
Просмотров: 750
СодержаниеCONTENTS

Introduction 3
Cultural Preconditions of Gender Stereotypes in Communication 4
Intercultural perspective on gender and communication 4
Proxemics and gender 5
Manifestation of Gender Bias in Mass Communication 7
Gender Stereotyping in TV Advertisements 8
Gender role stereotyping in radio advertisements 12
Language Issues in Advertising 15
Gender and language usage 15
Differences in language usage and worldview 16
Voiceover characteristics 18
Word choice 18
Use of Arguments 19
Conclusion 21
References 22
Works Consulted 25
ЛитератураREFERENCES
1. Aquinas. Summa Theologica. – Quoted in Women in Western Thought. – Ed. Martha Lee Osborne. – New York: Random House, 1979. – P. 68.
2. Aristotle. Metaphysics. Quoted in Miles, Rosalind. The Women's History of the World. – Topsfield, MA: Salem House, 1989. – P. 57.
3. Arliss, Laurie P. Gender Communication. – Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall, 1991. – P. 12-33.
4. Bandura, A. Social learning theory. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall, 1977.
5. Courtney, A. E., & Whipple, T W. Women in TV commercials. Journal of Communication, 1974, 24, – P. 110-118.
6. Craig, R. Stephen. The Effect of Television Day Part on Gender Portrayals in Television Commercials: A Content Analysis, in Sex Roles 26(5/6), 1992. – P, 197-211. – http://www.aber.ac.uk/media/Students/lmg9309.html
7. Craig, R. Stephen. The Effect of Television Day Part on Gender Portrayals in Television Commercials: A Content Analysis, in Sex Roles 26(5/6), 1992. – P, 197-211. – http://www.aber.ac.uk/media/Students/lmg9309.html
8. Culley, J., & Bennett, R. Selling women, selling blacks. Journal of Communication, 1976, 26. – P. 160-174.
9. Dominick, J. R., & Rausch, G. E. The image of women in network TV commercials. Journal of Broadcasting, 1972, 16. – P. 259-265.
10. Freud's letter to Martha Bernays, quoted in Miles, Rosalind. The Women's History of the World. – Topsfield, MA: Salem House, 1989. – P. 222.
11. Furnham, A., & Bitar, N. The stereotyped portrayal of men and women in British television advertisements. Sex Roles, 1993, 29. – P. 297-310.
12. Furnham, A., & Schofield, S. Sex role stereotyping in British radio advertisements. British Journal of Social Psychology, 1986, 25. – P. 165-171.
13. Furnham, A., & Skae, E. Changes in the stereotypical portrayal of men and women in British television advertisements. European Psychologist, 1997, 2. – P. 44-51.
14. Furnham, A., & Voli, V. Gender stereotypes in Italian television advertisements. Journal of Broadcasting and Electronic Media, 1989, 33. – P. 175-185.
15. Furnham, A., Abramsky, S., & Gunter, B. A cross-cultural content analysis of children's television advertisements. Sex Roles, 1997, 37. – P. 91-99.
16. Furnham, Adrian. Gender role stereotyping in advertisements on two British radio stations. – http://www.findarticles.com/p/articles/mi_m2294/is_1_40/ai_54250825/print
17. Gilligan, Carol. In a Different Voice: Psychological Theory and Women's Development. – Cambridge, MA: Harvard Univ. Press, 1982.
18. Gilly, M. Gender roles in advertising: A comparison of television advertisements in Australia, Mexico, and the United States. In Journal of Marketing, 1988, 52. – P. 75-85.
19. Gilly, M. Sex roles in advertising: A comparison of television advertisements in Australia, Mexico and the United States. Journal of Marketing, 1988, 4. – P. 75-85.
20. Hurtz, W., & Durkin, K. Gender role stereotyping in Australian radio commercials. Sex Roles, 1997, 36. – P. 103-114.
21. Johnson, Fern. As seen on TV: Take Care of Me Twins vs Electronic Karate Fighters. –http://www.clarku.edu/activelearning/departments/english/johnson/johnsonD.cfm
22. Kolbe, R., & Langefeld, C. Appraising gender role portrayals in TV commercials. Sex Roles, 1993, 28. – P. 393-417.
23. Kolbe, R., & Langefeld, C. Appraising gender role portrayals in TV commercials. Sex Roles, 1993, 28. – P. 393-417.
24. Lakoff, Robin. Language and Women's Place. – New York: Harper & Row, 1975.
25. Levingstone, S., & Green, G. Television advertisements and the portrayal of gender. In British Journal of Social Psychology, 1986, 25. – P. 149-154.
26. Lobban, G. Sex roles in reading schemes. Educational Review, 1975, 27. – P. 202-210.
27. Mazzella, C., Durkin, K., Cerini, E., & Buralli, P. Sex-role stereotyping in Australian-television advertisements, Sex Roles, 1992, 26. – P. 243-259.
28. McArthur, L. Z., & Resko, B. G. The portrayal of men and women in American television commercials. Journal of Social Psychology, 1975, 97. – P. 209-220.
29. McArthur, L. Z., & Resko, B. G. The portrayal of men and women in American television. In Journal of Social Psychology, 1975, 97. – P. 209-220.
30. Mulvaney, Becky Michele. Gender Differences in Communication: An Intercultural Experience. – Copyright 1994 by Becky Mulvaney: http://feminism.eserver.org/gender-differences.txt
31. Mwangi, M. Gender roles portrayed in Kenyan television commercials. Sex Roles, 1996, 34. – P. 205-214.
32. Neto, Felix and Pinto, Isabel. Gender stereotypes in Portuguese television advertisements. In Sex Roles: A Journal of Research, July, 1998. – P. 45-46. – http://www.findarticles.com/p/articles/mi_m2294/is_n1-2_v39/ai_21136467
33. O'Donnell, W. J., & O'Donnell, K. J. Update: Sex role messages in TV commercials. Journal of Communication, 1978, 28. – P. 156-158.
34. Penington, Dorothy L. "Intercultural Communication," // Intercultural Communication: A Reader/ Eds. Samovar and Porter. – 4th ed. – Belmont, CA: Wadsworth, 1985. – P. 31-36.
35. Plato. Republic, Book V, quoted in Women in Western Thought. – Ed. Martha Lee Osborne. – New York: Random House, 1979. – P. 15-16
36. Porter, Richard and Samovar, Larry. "Approaching Intercultural Communication," // Intercultural Communication: A Reader/ Eds. Samovar and Porter. – 4th ed. – Belmont, CA: Wadsworth, 1985. – P. 20-29.
37. Potkay, C., & Potkay, C. Perceptions of female and male comic strip characters: II Favorability and identification and different dimensions. Sex Roles, 1984, 10. – P. 119-128.
38. Rak, D., & McCullen, M. Sex role stereotyping in television commercials: A verbal response mode and content-analysis. Canadian Journal of Behavioural Science, 1987, 19. – P. 25-39.
39. Schwindt, David. Searching for the New Boy. – http://www.fortunecity.com/meltingpot/kamimura/130/thesis
40. Sex-Role Stereotyping in Television Commercials: A Review and Comparison of Fourteen Studies Done on Five Continents Over 25 Years. – http://www.findarticles.com/p/articles/mi_m2294/is_1999_Sept/ai_58469478/pg_1
41. Tannen, Deborah. You Just Don't Understand: Women and Men in Communication. – New York: William Morrow, 1990. – P. 42.
42. Tavris, Carol and Wade, Carol. The Longest War: Sex Differences in Perspective. – San Diego: Harcourt Brace Jovanovich, 1984. – P. 14.
43. Weitzman, L., Eiffer, D., Hokada, E., & Ross, C. Sex-role socialization in picture books for preschool children. American Journal of Sociology, 1972, 77. – P. 1125-1150.
44. Wolf, Naomi. The Beauty Myth. – New York: William Morrow, 1991.
45. Wood, Julia T. Gendered Lives: Communication, Gender, and Culture. – Belmont, CA: Wadsworth, 1994. – P. 141-162.

Works Consulted
1. Barkley, R. A., Ullman, D. G., Otto, L., & Brecht, J. M. The effects of sex typing and sex appropriateness of modelled behavior on children's imitation. Child Development, 1977, 48. — P. 721-725.
2. Bretl, D. J., & Cantor, J. The portrayal of men and women in U.S. television commercials: A recent content analysis and trends over 15 years. Sex Roles, 1988, 18. — P. 595-609.
3. Bretl, D., & Cantor, J. The portrayal of men and women in US television commercials: A recent content analysis and trends over fifteen years. Sex Roles, 1988, 18. — P. 595-609.
4. Carstarphen, Meta G. and Susan C. Zaviona, eds., Sexual Rhetoric: Media Perspectives on Sexuality, Gender, and Identity. – Greenwood Press, 1999.
5. Courtney, A. E., & Whipple, T. W Sex stereotyping in advertising. Lexington, MA: D. C. Heath, 1983.
6. Craig, R. The effect of television's daily part in gender portrayals in television commercials: A content analysis. Sex Roles, 1992, 26. — P, 197-211.
7. Durkin, K. Television and sex roles acquisition: 1. Context. British Journal of Social Psychology, 1985, 24. — P. 101-113.
8. Fay, Elizabeth. Eminent Rhetoric: Language, Gender, and Cultural Tropes, 1987. – Bergin and Garvey Press, 1994.
9. Ferrante, C., Hayes, A., & Kingsley, S. Image of women in television advertising. Journal of Broadcasting and Electronic Media, 1988, 32. — P. 231-237.
10. Frueh, T., & McGhee, P. E. Traditional sex-role development and amount of time spent watching television. Developmental Psychology, 1975, 11. — P. 109-114.
11. Furnham, A., & Bitar, N, The stereotyped portrayal of men and women in British television advertisements. Sex Roles, 1993, 29. — P. 297-310.
12. Furnham, A., & Mak, T. Sex-role stereotyping in television commercials: A review and comparison of twelve studies done on five continents, 1998.
13. Furnham, A., & Voli, V. Gender stereotyping in Italian television advertisements. Journal of Broadcasting and Electric Media, 1989, 33. — P. 175-185.
14. Gerbner, G. The dynamics of cultural resistance. In G. Tuchman, A. K. Daniels, & J. Benet (Eds.), Heart and home: Images of women in the mass media. – New York: Oxford University Press, 1978.
15. Gunter, B. Attitudes to broadcasting in 1984. London: Independent Broadcasting Authority, 1985.
16. Harris, P. R., & Stobart, J. Sex role stereotyping in British television advertisements at different times of the day: An extension and refinement of Manstead and McCulloch (1981). – British Journal of Social Psychology, 1986, 25. — P. 155-164.
17. Harris, P., & Stobart, J. Sex-role stereotypes in British television advertisements at different times of the day. British Journal of Social Psychology, 1986, 25. — P. 155-164.
18. Hunter, Dianne. ed., Seduction Theory: Readings of Gender, Representation, and Rhetoric. – University of Illinois Press, 1989.
19. IBA. Attitudes to broadcasting in 1984. London: Independent Broadcasting Authority, 1985.
20. Jennings, J., Geis, E L., & Brown, V. Influence of television commercials on women's self-confidence and independent judgement. Journal of Personality and Social Psychology, 1980, 38. — P. 203-210.
21. Kassarjian, H. H. Content analysis in consumer research. Journal of Consumer Research, 1977, 4. — P. 8-18.
22. Lovdal, L. Sex-role messages in television commercials: An update. Sex Roles, 1989, 21. — P. 715-725.
23. Lunsford, Andrea, ed., Reclaiming Rhetorica: Women in the Rhetorical Tradition. –University of Pittsburgh, 1995.
24. Murray, J. R, Rubenstein, E. A., & Comstock, G. A. Television and social behavior, Vol 12. Television and social learning. Washington, DC: Government Printing Office, 1972.
25. Ritchie, Joy and Kate Ronald, eds., Available Means: An Anthology of Women’s Rhetoric(s). – University of Pittsburgh Press, 2001.
26. Sutherland, Christine Mason, and Rebecca Sutcliffe, eds., The Changing Tradition: Women in the History of Rhetoric. – University of Calgary Press,
Дополн. информацияОтличная курсовая на английском языке полностью, и практически даром!!!
ПродавецАлександр З
Заказать


загрузка...

Похожие рефераты и курсовые работы:

  • LINGUISTIC AND SOCIO-CULTURAL PECULIARITIES OF BUSINESS COMMUNICATION

    CONTENTS INTRODUCTION 3 CHARACTERISTICS OF BUSINESS COMMUNICATION 4 Socio-cultural issues of business communication 4 Business communication as a cross-cultural issue 4 Peculiarities of unofficial business communication 5 Specific patterns of problematic interaction 7 Linguistic features of business communication 9 Content and Structure 9 Language 10 Peculiarities of delivery 12 CONCLUSION 30 LIST OF REFERENCES 31
  • Translation as interlingual and intercultural communications

    INTRODUCTION 3 CHAPTER I 7 TRANSLATION AND COMMUNICATION 7 1.1. Some principal types of translation. 7 1.2. Translation as a means of interlingual communication. 11 CHAPTER II 15 TRANSLATION AS INTERCULTURAL AND ITERLINGUAL COMMUNICATION 15 2.1. Translation as intercultural communication. 15 2.1. Translation as interlingual communication. 20 CONCLUSION 26 LITERATURE 28 ВВЕДЕНИЕ 7 ГЛАВА I 13 ПЕРЕВОД И КОММУНИКАЦИЯ 13 1.1. Некоторые основные виды перевода. 13 1.2. Перевод как средства межъязыковой коммуникации. 18 ГЛАВА II 22 ПЕРЕВОД, КАК МЕЖКУЛЬТУРНАЯ И МЕЖЪЯЗЫКОВАЯ КОММУНИКАЦИЯ 22 2.1. Перевод как межкультурная коммуникация. 22 2.1. Перевод как межъязыковая коммуникация. 27 ЗАКЛЮЧЕНИЕ 33
  • Організаційна характеристика діяльності ПР-агенції „Bohush Communication”

    Вступ 3 1. Організаційна характеристика діяльності ПР-агенції „Bohush Communication” 5 2. Аналіз ПР-послуг агенції 7 3. Оцінка проектного портфелю ПР-агенції Bohush Communication 9 4. Вивчення основних ПР-проектів агенції 10 Висновок 19 Список літератури 23Вступ 3 1. Організаційна характеристика діяльності ПР-агенції „Bohush Communication” 5 2. Аналіз ПР-послуг агенції 7 3. Оцінка проектного портфелю ПР-агенції Bohush Communication 9 4. Вивчення основних ПР-проектів агенції 10 Висновок 19 Список літератури 23
  • ”Idioms in Commercials: Pragmatic Aspect”

    Contents CONTENTS 2 INTRODUCTION 3 CHAPTER 1. THE LINGUISTIC ESSENCE OF IDIOMS. 5 1.1. DEFINITION OF THE IDIOM AS A LINGUISTIC PHENOMENON. 5 1.2. BASIC FEATURES OF IDIOMS. 8 CHAPTER 2. PRACTICAL USAGE OF THE IDIOMS IN COMMERCIAL ADVERTISING. 10 2.1. MANIPULATING BY IDIOMS. FOREGROUNDING. 10 2.2. IDIOMATIC LANGUAGE IN COMMERCIALS. 13 2.3. CREATIVE USAGE OF THE IDIOMS. EXTENSION AND ALTERATION. 24 CONCLUSION 30 RESUME 31 BIBLIOGRAPHY 32
  • Спутниковая сеть VSAT Украины

    Вступление 2 Глава 1. Обзор Vsat-технологий и сфер применения 4 1.1 Сушность Vsat-технологий 4 1.2. Основные топологические схемы VSAT-сети и способы многостанционного доступа 9 1.3 Области применения VSAT технологий 12 1.4 Космический сегмент 19 1.5 Украинские системные интеграторы и базовые технологии 21 1.6 Стоимость станций, сети и обслуживания 22 1.7 VSAT-оборудование 24 1.8 Мультимедийные терминалы 30 Глава 2. Сеть Vsat Украины с обзором существующих Vsat-станций 33 2.1 Краткий обозр спутниковой сети АО “Укрсат” 33 2.2 Описание станций АО «Укрсат” 34 2.3 Украинская спутниковая сеть «Уличного телевидения» 36 Глава 3. Экономическое обоснование 41 3.1. Украинские космические телекоммуникационные проекты 41 Глава 4. Тенденции развития 49 Заключение 59 Литература 60 1.А.Негода, В.Комаров, К.Сундучков. “Концептуальные положения создания Единой спутниковой системы передачи информации на Украине”. Материалы 7-ой Международной Крымской конференции “СВЧ-техника и телекоммуникационные технологии”, г. Севастополь, Крым, Украина, 15-18 сентября, 1997г., стр. 3-8. 2.К.Сундучков, А.Негода, М.Ильченко. “Экспериментальные участки Единой спутниковой системы передачи информации.” Материалы 8-ой Международной Крымской конференции “СВЧ-техника и телекоммуникационные технологии”, г.Севастополь, Крым, Украина, 14-17 сентября, 1998г., стр.52-55. 3. V.Chmil, L. Nazarenko, V.Komiak, Ya.Stefanishin. The Border Multichannel Radiometrical Complex for the Distant Sounding of the Earth from Space. RMC “KII”. Proceeng 5 th International Symposium on Recent Advance in Microwave Technology, vol.2, pp. 670-673, Kiev, Ukraine, September, 1995. 4. Bobrov, S. Bobrov, V.Senchenko, K.Sunduchkov, V.Chmil. The Multichannel Scannig Aerial System ofthe Radiometric Microwave Complex for the Space Apparateres. Proceeng 5th International Symposium on Recent Advances in Microwave Technology, vol.2, pp. 674-677, Kiev, Ukraine, September, 1995. 5.V. Komarov, A.Lipatov, A. Saveliev, K. Sunduchkov. The Modern Technologies of Satellite Communication System. Proceeng 5th International Symposium on Recent Advances in Microwave Technology, vol.2, pp. 670-673, Kiev, Ukraine, September, 1995. 6. K. Sunduchkov , V.Kazimirenko, M. Iichenko, V. Shelkovnikov. Satellite Communication Earth Station Design (VSAT) 25th European Microwave Conference, 1995, pp.127-130. 7.Постанова Кабінету Міністрів України від 02.12.1996 р. На 1434 Про створення Єдиної супутникової системи передачі інформації. 8. Указ Президента України від 04.03.1997 р. Про заходи щодо подальшого розвитку космічних технологій. 9. Сундучков К.С.,Негода А.А.,Макаров А.А.,Драновский В.И., Савченко Г.Я., Ильченко М.Е., Липатов А.А. Развитие Единой спутниковой системы передачи информации Украины. Материалы 9-ой Международной Крымской микроволновой конференции. “СВЧ – техника и телекоммуникационные технологи”, Украина, Крым, Севастополь, 11-15 сентября 2001 г., стр. 19-24.
  • Особливості перекладу лайливої лексики

    ЗМІСТ Стор. ВСТУП 2 ЧАСТИНА 1. Лінгвістичні аспекти та класифікація лайливої лексики. 9 1.1. Прагматика лайливої лексики. 9 1.2. Класифікація лексичного складу лайки. 15 1.3. Граматичні особливості. 18 1.4. Стилістичний аспект. 22 ЧАСТИНА 2. Перекладацький аспект лайливої лексики: підходи, методи та прийоми, які можуть бути застосовані при її перекладі. 25 ЧАСТИНА 3. Аналіз перекладу уривків з роману Дейла Дая “Лють”, що містять лайливу лексику. 30 ВИСНОВКИ 40 РЕЗЮМЕ 44 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 48 ДОДАТКИ 1. Глосарій англійських лайливих лексем. 53 RĖSUMĖ The subject of the thesis may be considered topical and deserving attention. To illustrate that let’s go back to Nikita Khrushchov’s epoch. Once, delievering a speech in the UN organization and endeavouring to persuade the representatives of its member states he suddenly flew off the handle, the situation quite common in terms of Khrushchov. And, naturally, this berserk fury was accompanied with smashing a shoe against the rostrum and the words “Ya vam pokazhu Kuz’kinu mat’!” Conferece interpreters were at a loss. None of them could expect such a guesture to say nothing of words! Thus, what they managed to come up with was something like “I”ll show you the mother of Kuz’ma!” or “I’ll introduce you to the mother of Kuz’ka!” while the equivalent is that simple “I’ll teach you a lesson!” (though, we have to admit it’s less colourful). We believe this short example vividly shows that even this kind vocabulary should be paid a sufficient attention from the standpoint of translation and that the interpreter may face swearwords and terms of abuse even in the speech of high officials. Within the Ukrainian language there are very few modern works (although we have failed to find any) on this kind of vocabulary which has pushed us to try to study this aspect. The paper consists of introduction, three parts, conclusions, bibliography, summary and appendix with some English swearwords and terms of abuse and their explanation taken from various sources, i.e dictionaries. The goal of the thesis is: 1. To study and classify the vocabulary of the abusive terms and swearwords. 2. To study the grammatical structure of this vocabulary. 3. To study the pragmatic and stylistic aspects of this vocabulary. 4. To study the ways of reaching adequacy and using translation transformations while translating swearwords and terms of abuse from English into Ukrainian taken from the novel “Outrage” by Dale A. Dye. To meet the goal we scrutinized and classified lexical components of the vocabulary, examined grammatical structure, pragmatic and stylistic aspects of obsenities. We also considered different methods and approaches to the translation of this particular sort of vocabulary from English into Ukrainian. Terms of abuse are the words and expressions which besides their denotative meaning may be used mostly to express negative emotions. But this category of vocabulary also includes terms: • used to insult the opponent (deaf, blind, asshole, cocksucker – глухий, сліпий, гандон, підар); • used in certain syntactical structures which are aimed to insult (Stay away from this chap! – Тримайся подалі від цього суб’єкта!); • that have to do with the world of animals, sexual activity or ay other area which might be considered abusive (bitch, faggot, idiot – сука, педераст, ідіот). Terms of abuse have certain peculiarities of pragmatic, grammatical and stylistic nature: • despite the negative meaning, certain adjectives can’t be used to abuse (devastating, destructive, harmful – пагубний, нищівний, шкідливий); • this kind of vocabulary can create and introduce new obsenities. We also have come to understanding that: a) when translating big monologues or dialogs that contain swearwords and terms of abuse one should apply communication models of translation; b) when translating separate phrases or short dialogs that contain swearwords and terms of abuse one can apply language translation theories such as, for example, situational model; c) when translating situations where the author of the original tries to render the features or qualities of any character first of all through his speech the translator should preserve this uniqueness of this character in the target language by means of translating his speech with the usage of the adequate words and equivalents. d) when translating terms of abuse or swearwords one should take into account different norms of swearword usage in different languages; therefore in the Ukrainian language as a target one the Ukrainian norms should be applied.
  • Особливості гендерної соціалізації та її вплив на систему мотиваційних установ у середньому шкільному віці

    ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФЕНОМЕНУ ГЕНДЕРНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ 6 1.1. Особливості психостатевої організації людини 6 1.2. Умови адекватної психостатевої ідентифікації і самоідентифікації дітей і підлітків 12 1.3. Гедерна соціалізація як соціально-психологічна проблема 13 1.4. Наслідки порушення гендерно-рольової ідентичності та гендерно-рольової поведінки 19 1.5. Особливості підліткової стадії гендерної соціалізації 22 РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЇ ВИБОРУ В ГРУПІ МОЛОДШИХ ПІДЛІТКІВ 25 2.1. Соціометричне дослідження 25 2.2. Аналіз результатів соціометричного дослідження 27 2.3. Мотивація соціометричного вибору 28 ВИСНОВКИ 31 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………......33 ДОДАТКИ 35 ВСТУП Актуальність теми дослідження. Процес соціалізації як інтеграція дитини у космос соціально-культурного буття суспільства розглядається як набуття людьми соціального досвіду та ціннісних орієнтацій, потрібних для виконання певних соціальних ро-лей [12:23]. При цьому існує нерозривний зв'язок соціального становлення дітей з освітою та вихованням, з адаптивними процесами, а соціальні контакти постають одним зі змістовних аспектів соціалізації, процес якої реалізується на тлі розвитку самосвідомості, рефлексії, абстрактно-логічного мислення. Існує багато концепцій соціалізації особистості, серед яких можна виділити: когнітивну модель (Ж. Піаже, А. Маслоу та ін.); моделі "інкультурації" (Ж. Баос, В. Маліновський та ін.); "еволюційно-стадіальну" (Е.Г. Еріксон); психоаналітичну, або концепцію "особистісного контролю" (3.Фрейд); концепції "рольового тренінгу" (Т. Парсонс); "соціального навчання" (Дж. Г. Доллард, Б. Скіннер, Р. Уолтерс та ін.); "міжособистісної комунікації" (Ч. X. Кулі, Дж. П. Мід та ін.); морального зростання (Л. Колберг), соціалізацію як процес статевої самоідентифікації та ін. Уваги заслуговує концепція соціалізації, яка розглядає таку як процес статевої ідентифікації, що відбивається у сфері гендерного виховання. Актуальність останнього випливає з багатьох проблем, які існують в Україні. За останні п’ять років в Україні захворювання на сифіліс серед хлопців до 14 років збільшилась в 4 рази, а у віковій категорії 15-17 років – у 8 разів. Серед дівчат ці показники зросли в середньому в 5 разів [2]. Отже, процес соціалізації і розвиток людини взагалі реалізується у своєму найбільш важливому моменті у площині гендерного виховання. Слід сказати, що однією із суттєвих особливостей еволюції розумної форми життя в особі Homo sapіens на нашій планеті є те, що ця еволюція у своєму фундаментальному аспекті здійснюється у вигляді психостатевого суб'єкта. Тобто, статеві відносини постають наріжним моментом, у якому прямо або опосередковано знаходять своє переломлення, практично, всі сфери людського існування, усі форми людської активності. І якщо метою розвитку людини, за І.Д. Бехом, А.В. Петровським, є людська особистість, людське "Я", то, як пише І.С. Кон, найперша категорія, в якій дитина осмислює власне "Я", – це статева належність" [11]. Відповідно, основний обсяг змісту поняття Homo sapіens пов'язаний із психостатевою, сексуальною сферою людини. Таким чином, людину робить такою не тільки здатність мислити, але й психостатева орієнтація, яка постає глибинним і найбільш інтимним підґрунтям людського буття. І, якщо метою розвитку людини є гармонійна особистість, то психофізіологічною та соціальною основою її є гармонійна психостатева орієнтація особистості. Формування цієї орієнтації вважається наріжною задачею таких фундаментальних соціальних інститутів, як родина, школа, церква. Зараз, коли людство переживає глобальну екологічну і духовну кризу, формування гармонійної психостатевої орієнтації може виступати одним з основних механізмів подолання вказаної кризи. Формування цієї орієнтації є одним із завдань ґендерного виховання. Термін "ґендер" ("gender") в англомовній літературі означає стать у розумінні соціально-культурних особливостей людини. "Ґендер" – одне з центральних і фундаментальних понять сучасного суспільства, а процеси, які це поняття віддзеркалює, мають потребу в осмисленні, актуальність чого у сьогоденні очевидна. Тим часом аналіз процесу статеворольової соціалізації вимагає відповідного інструментарію, за допомогою якого можна було б здійснити дослідження факторів, пов’язаних з роллю культури у створенні гендера, з розмаїттям шляхів, якими передаються гендерні культурні норми, а також з мотивацією, яка спонукає людину відповідати гендерно- рольовим очікуванням суспільства, що зумовлює актуальність теми „Особливості гендерної соціалізації та її вплив на систему мотиваційних установ у середньому шкільному віці”. Об’єкт дослідження – статеворольова соціалізація у середньому шкільному віці. Предмет дослідження – особливості формування гендерної ідентичності підлітків. Мета дослідження – на основі аналізу соціокультурних факторів формування гендерної ідентичності визначити вплив гендерної соціалізації на систему мотиваційних установ у середньому шкільному віці. Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання дослідження: o здійснити аналіз змісту, функцій та соціально- психологічних компонентів процесу гендерної соціалізації; o охарактеризувати сутність та основні властивості гендерної культури суспільства, визначити її нормативну функцію по відношенню до індивідів; o проаналізувати соціально-психологічні особливості підліткової групи однолітків як носія гендерної субкультури, що обумовлює формування гендерної ідентичності підлітків; o провести емпіричне дослідження з метою визначення тенденцій деференціації у стосунках з однолітками молодших підлітків. Робочою гіпотезою є припущення, що потреба до утворення однорідних за статтю груп є домінуючою в молодшому підлітковому віці. Структура та обсяг роботи. Дослідження складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (21) та додатків (5). Загальний обсяг роботи становить 42 сторінки.
  • Співвідношення абстрактного і вербального мислення в залежності від статевої диференціації

    ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………………………3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА 1.1. Теоретичні аспекти проблеми мислення…8 1.1.1. Природа мислення...8 1.1.2. Феноменологія мислення…10 1.1.3. Процес мислення…14 1.2. Статеві диференціації у розвитку розумової сфери особистості...23 1.2.1. Проблема індивідуальних та міжстатевих відмінностей розумової сфери людини…23 1.2.2. Особливості розвитку інтелекту чоловіків і жінок..25 1.2.3. Вплив гендерних стереотипів на становлення інтелектуальних вмінь…..32 РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СФЕРИ 2.1. Описання методики…36 2.2. Проведення дослідження….36 2.3. Обробка та аналіз результатів…42 ВИСНОВКИ…45 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……48 ДОДАТКИ...50 ВСТУП Актуальність теми. Становлення інтелекту людини на сучасному етапі розвитку суспільства пов'язане з динамічними перетвореннями і змінами на початку нового століття, необхідністю встигати за цими перетвореннями й адекватно реагувати на них, зберігаючи і накопичуючи інтелектуально-творчий потенціал. Не можна не зазначити, що ця проблема – нагальна для нашої країни і всього пострадянського простору, де сьогодні гостро актуальною є необхідність перетворення застарілих, ригідних ментальних моделей світу. Серйозної уваги заслуговує проблема осмислення дискримінаційної практики відносно жінок, яка існує в українському суспільстві, та утвердження принципів егалітарної політики. Значним потенціалом у трансформації суспільної свідомості від консервативно-патріархальних стереотипів щодо призначення жінки до політики рівних можливостей як для чоловіків, так і для жінок володіють заклади освіти. Однак на сьогодні освітня політика і практика є гендерно нейтральною, тобто вона не сприяє подоланню стереотипів за ознакою статі, а в навчальних програмах та шкільних підручниках ще й досі царюють патріархальні упередження. Гендерна методологія базується на розрізненні біологічної статі і соціальної категорії приналежності до статі. Первісно поняття "гендер" (gender) означало лише лексико- граматичну категорію, за якою в багатьох мовах іменники поділялися за родами: жіночим, чоловічим і середнім. Однак, в кінці 1980-х років XX сторіччя це слово набуло нового значення. Його почали вживати, коли йшлося про соціально-культурні аспекти існування жінки і чоловіка, на відміну від терміну "стать" (sex), який характеризував біологічні особливості чоловічого чи жіночого організму. Таке розмежування виявилося надзвичайно плідним, оскільки давало змогу зосередити увагу на тій особливості, що багато відмінностей у поведінці та життєвому досвіді чоловіків і жінок не зумовлені біологічними відмінностями між статями, а є соціально-культурними утвореннями. Розуміння того, що дихотомія статей змодельована і продовжує моделюватися культурою, є ключовим положенням, що ставить під сумнів правомірність сучасного стану речей, який проголошує стать онтологічною категорією, а тим самим виправдовує і надання різних можливостей для розвитку чоловіків і жінок. Таке розуміння соціальної взаємодії статей, в свою чергу, актуалізує проблему з'ясування механізму, в результаті дії якого чоловіче і жіноче конструюється, підтримується і відтворюється. Мислення – узагальнене та опосередковане пізнання світу в про¬цесі практичної і теоретичної діяльності індивіда, засіб творчості особистості. Це образ світу, який несе в собі ступінь проникнення індивіда в сутність явищ дійсності, з'ясування їх неявних властивостей. У своїх розвинених формах це раціональна пізнавальна діяльність, шляхом якої людина здобу¬ває нові, абстраговані від чуттєвих даних, знання, будує узагальнений образ світу, створює власну філософію, зрештою, здійснює акти твор¬чості. Історії психології відома проблема чуттєвого і раціонального – проблема співвідношення опосередкованого мисленням і безпосереднього, такого, що спирається на органи чуття, пізнання людиною реальності. Одні філософи (Декарт, Спіноза, Регель) джерелом і критерієм пізнання вважали мислення, інші {Бекон, Гоббс, Локк) – чуттєвий досвід. За сучасними даними мислення індивіда не може бути відділене від його чуттєвої пізнавальної діяльності, адже воно ґрунтується на ній. До того ж, чуттєве пізнання дає підставу судити про істинність мислення. Мислення є предметом не лише психології, а й інших наук (філософії, соціології, фізіології, інформатики). Психологія досліджує природу, будо¬ву та процесуальні характеристики мислення. Психологія мислення існує у вигляді теорій, створених у межах пев¬них напрямків психології. Найпоширенішими серед них є: інтроспективна (Адамар, Зельц, Кюльпе), генетична (Перре-Клермон, Піаже), Гештальтпсихологічна (Вертгеймер, Вудвортс, Дункер, Келер, Майєр, Секей), інформаційна (Веккер, Кулюткін, Ліндсей, Норман, Пушкін), когнітивна (Величкоеський, Солсо), діяльнісна (Валлок, Давидов, Запорожець, Зейгарник, Леонтьев, Обухова, Лодд'яков, Тихомиров, Соколов), теорія плано¬мірного формування розумових дій і понять (Гальперін, Тализіна, Салміна), теорія мислення як процесу (Брушлінський, Рубінштейн, Славська), культурно-історична (Виготський, Клікс, Коул, Скрібнер, Леві-Брюль, Леві-Стросс, Потебня), нейропсихологічна теорія (Бехтерєва, Лурія, Цвєткова, Пратусевич, Прібрам). Аналіз вітчизняної та зарубіжної психологічної літератури показує, що процеси становлення мислення на різних вiкових рiвнях досліджували Л.А.Венгер, В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, Д.Б.Ельконiн, О.В.Запорожець, С.Д.Максименко, Л.Ф.Обухова, М.М.Поддяков, В.В. Рєпкін, В.В.Рубцов, О.В.Скрипченко, Л.І.Фомічова та iнші фахівці. В цих дослідженнях показані можливості ампліфікації та прискорення інтелектуального розвитку, зокрема становлення теоретичного мислення. Відповідно до психометричних (тестологічних) концепцій інтелекту, інтелект є або природженою чи успадкованою, або принаймні сформованою на початку життя і далі майже незмінною властивістю суб’єкта. В концепціях Л.С.Виготського, Ж.П'яже, Д. Перкінса, Р.Стернберга розглядаються проблеми розвитку інтелекту, однак iнтелект та iнтелектуальнi процеси вважаються повнiстю сформованими вже на початку ранньої юності. З проблемою інтелектуального розвитку пов’язані дослідження загальних питань психічного розвитку та його періодизації (Б.Г.Ананьєв, Д.Б.Ельконін, Е.Еріксон, Г.С.Костюк, О.М. Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, В.А.Роменець), а також вікових особливостей інтелекту (Л.І.Анциферова, М.Й.Боришевський, Е.Еріксон, І.С.Кон). Мислення, мова і мовлення, уява досліджувались як провідні когнітивні складники інтелекту. Вивчалися також окремі проблеми, принципові для розвитку інтелекту, а саме: процеси розв’язування різних типів задач і проблемних ситуацій, в тому числі творчих, а також смисли (О.Ю.Артем’єва, Д.О.Леонтьєв, В.Франкл), цілеутворення і цілепокладання (О.К.Тихомиров, Ю.М.Швалб), рефлексія (В.В.Давидов, Я.О.Пономарьов, В.І.Слободчиков, І.Н.Семенов, С.Ю.Степанов, Г.П.Щедровицький). Праці О.Ф.Бондаренка, Е.де Боно, І.О.Вачкова, В.М.Келасьєва, С.І.Макшанова, В.О.Моляко, К.Роджерса, Н.Роджерс, Р.Стернберга, Д.Халперн, Н.Ю.Хрящевої, Т.С.Яценко та інших дослідників свідчать про можливість розробки методiв i прийомiв впливу на психічний розвиток, створення відповідних тренінгових систем і середовищ. Однак ні загальна, ні педагогічна психологія ще не мають загальноприйнятної теорії і практики формування інтелекту. Існують досить суперечливі підходи до визначення сутності інтелекту, його структури і функцій. У вітчизняній літературі існує багато досліджень, в яких розглядається проблема статевих відмінностей людини. По- перше, це медико-біологічний напрямок дослідження, коли предметом вивчення є процес набуття статевої зрілості і фізичного росту, який відбувається в цей період (Г.С.Васильченко, П.А.Вундер, А.І.Захаров, Д.М.Ісаєв, В.Ю.Каган, Д.В.Колесов, Н.Б.Сельверова та ін.). Другий напрямок у дослідженні статі – психологічний, в якому зосереджено увагу на вивченні статевої диференціації, формуванні психологічної статі, гендерної ідентичності та механізмах її формування (В.В.Абраменкова, В.О.Васютинський, К.П.Веселовська, Т.В.Говорун, О.Кікінеджі, Д.В.Колесов, А.Е.Личко, А.А.Палій, І.П.Петрище, Т.М.Титаренко, О.М.Шарган, Т.І.Юферова та ін.). Третій напрямок дослідження – соціально- психологічний, в якому досліджується соціокультурний аспект у формуванні статі, аналізується значення настановлень, соціальних цінностей, соціальних уявлень в цьому процесі, а також питання міжстатевих стосунків (Ш.Берн, Д.М.Ісаєв, В.Ю.Каган, Я.Л.Коломийський, І.С.Кон, Г.М.Лактіонова, М.Х.Мелтсас, Т.А.Репіна та ін.). Отже, наукова проблема дослiдження психологiчних засад розумового розвитку людини є актуальною як з соцiальної, так і з наукової точки зору, що обумовлює актуальність теми дослідження „Співвідношення абстрактного і вербального мислення в залежності від статевої деференціації”. Об'єкт дослідження – процес мислення та його види. Предмет дослідження – статеві відмінності у розвитку абстрактного і вербального мислення людини. Мета дослідження – на основі аналізу соціокультурних та психологічних факторів визначити особливості становлення та розвитку розумових здібностей чоловіків і жінок. Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання дослідження: 1. Провести теоретичний аналіз процесу, функцій та видів мислення. 2. Здійснити аналіз специфіки мислення чоловіків та жінок. 3. Провести емпіричне дослідження з метою визначення тенденцій та гендерних відмінностей щодо рівня розвитку абстрактного і вербального мислення старшокласників. Гіпотеза дослідження – рівень загального розумового розвитку жіночої і чоловічої статі суттєво не відрізняється, натомість існують якісні відмінності у розвитку абстрактного і вербального мислення чоловіків та жінок (хлопчиків та дівчаток).
  • Гендерні відмінності у розвитку інтелектуальної сфери старшокласників

    ЗМІСТ ВСТУП 3 Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ГЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СФЕРИ 1.1 Сучасні підходи до аналізу інтелекту як психологічної категорії 8 1.2 Структура та складники інтелекту 14 1.3 Основні функції інтелекту 17 1.4 Наукові тлумачення творчих потенцій інтелекту в сучасній психології 19 Розділ 2 СТАТЕВІ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ У РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СФЕРИ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ 2.1 Проблема індивідуальних та міжстатевих відмінностей інтелектуальної сфери 28 2.2 Гендерні особливості розвитку інтелекту 30 2.3 Вплив гендерних стереотипів на становлення інтелектуальних вмінь 36 Розділ 3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ ІНТЕЛЕКТУ СТАРШОКЛАСНИКІВ 3.1 Дослідження загальних розумових здібностей 40 3.1.1 Підготовка та проведення експерименту 40 3.1.2 Обробка та аналіз результатів 46 3.2 Дослідження соціального інтелекту 51 3.2.1 Підготовка та проведення експерименту 51 3.2.2 Обробка та аналіз результатів 58 3.3 Аналіз взаємозалежності загальних розумових здібностей і соціального інтелекту 60 ВИСНОВКИ 73 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 76 ДОДАТКИ 79 ВСТУП Актуальність теми дослідження. Становлення інтелекту людини на сучасному етапі розвитку суспільства пов'язане з динамічними перетвореннями і змінами на початку нового століття, необхідністю встигати за цими перетвореннями й адекватно реагувати на них, зберігаючи і накопичуючи інтелектуально-творчий потенціал. Проблема iнтелектуального розвитку молодi, накопичення сукупного iнтелекту в наш час є проблемою зберiгання елiти нацiї, суспільства, бiльше того, проблемою виживання людства. Не можна не зазначити, що ця проблема – нагальна для нашої країни і всього пострадянського простору, де сьогодні гостро актуальною є необхідність перетворення застарілих, ригідних ментальних моделей світу. Одним із вагомих завдань освіти є сприяння формуванню демократичних цінностей, принципів рівності і людяності у суспільстві. Заклади освіти покликані навчити учнів розпізнавати передсуди і дискримінацію за ознакою раси, етнічного походження, статі, релігії, віку, сексуальної орієнтації, непрацездатності і класової належності, які існують в суспільстві, і протистояти їм. Серйозної уваги заслуговує проблема осмислення дискримінаційної практики відносно жінок, яка існує в українському суспільстві, та утвердження принципів егалітарної політики. Значним потенціалом у трансформації суспільної свідомості від консервативно-патріархальних стереотипів до політики рівних гендерних можливостей володіють заклади освіти. Однак на сьогодні освітня політика і практика є гендерно нейтральною, тобто вона не сприяє подоланню стереотипів за ознакою статі, а в навчальних програмах та шкільних підручниках ще й досі царюють патріархальні упередження. Гендерна методологія базується на розрізненні біологічної статі і соціальної категорії приналежності до статі. Первісно поняття „гендер” (gender) означало лише лексико- граматичну категорію, за якою в багатьох мовах іменники поділялися за родами: жіночим, чоловічим і середнім. Однак, в кінці 1980-х років XX сторіччя це слово набуло нового значення. Його почали вживати, коли йшлося про соціально-культурні аспекти існування жінки і чоловіка, на відміну від терміну „стать” (sex), який характеризував біологічні особливості чоловічого чи жіночого організму. Таке розмежування виявилося надзвичайно плідним, оскільки давало змогу зосередити увагу на тій особливості, що багато відмінностей у поведінці та життєвому досвіді чоловіків і жінок не зумовлені біологічними відмінностями між статями, а є соціально-культурними утвореннями. Розуміння того, що дихотомія статей змодельована і продовжує моделюватися культурою, є ключовим положенням, що ставить під сумнів правомірність сучасного стану речей, який проголошує стать онтологічною категорією, а тим самим виправдовує і надання різних можливостей для інтелектуального розвитку дівчаток та хлопчиків. Таке розуміння соціальної взаємодії статей, в свою чергу, актуалізує проблему з'ясування механізму, в результаті дії якого чоловіче і жіноче конструюється, підтримується і відтворюється. Аналіз вітчизняної та зарубіжної психологічної літератури показує, що процеси становлення інтелекту на різних вiкових рiвнях досліджували Л.А.Венгер, В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, Д.Б.Ельконiн, О.В.Запорожець, С.Д.Максименко, Л.Ф.Обухова, М.М.Поддяков, В.В. Рєпкін, В.В.Рубцов, О.В.Скрипченко, Л.І.Фомічова та iнші фахівці. В цих дослідженнях показані можливості ампліфікації та прискорення інтелектуального розвитку, зокрема становлення теоретичного мислення. Відповідно до психометричних (тестологічних) концепцій інтелекту, інтелект є або природженою чи успадкованою, або принаймні сформованою на початку життя і далі майже незмінною властивістю суб’єкта. В концепціях Л.С.Виготського, Ж.Піаже, Д.Перкінса, Р.Стернберга розглядаються проблеми розвитку інтелекту, однак iнтелект та iнтелектуальнi процеси вважаються повнiстю сформованими вже на початку ранньої юності. З проблемою інтелектуального розвитку пов’язані дослідження загальних питань психічного розвитку та його періодизації (Б.Г.Ананьєв, Д.Б.Ельконін, Е.Еріксон, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, В.А.Роменець), а також вікових особливостей інтелекту (Л.І.Анциферова, М.Й.Боришевський, Е.Еріксон, І.С.Кон). Мислення, мова і мовлення, уява досліджувались як провідні когнітивні складники інтелекту. Вивчалися також окремі проблеми, принципові для розвитку інтелекту, а саме: процеси розв’язування різних типів задач і проблемних ситуацій, в тому числі творчих, а також смисли (О.Ю.Артем’єва, Д.О.Леонтьєв, В.Франкл), цілеутворення і цілепокладання (О.К.Тихомиров, Ю.М.Швалб), рефлексія (В.В.Давидов, Я.О.Пономарьов, В.І.Слободчиков, І.Н.Семенов, С.Ю.Степанов, Г.П.Щедровицький). Праці О.Ф.Бондаренка, Е.де-Боно, І.О.Вачкова, В.М.Келасьєва, С.І.Макшанова, В.О.Моляко, К.Роджерса, Н.Роджерс, Р.Стернберга, Д.Халперн, Н.Ю.Хрящевої, Т.С.Яценко та інших дослідників свідчать про можливість розробки методiв i прийомiв впливу на психічний розвиток, створення відповідних тренінгових систем і середовищ. Однак ні загальна, ні педагогічна психологія ще не мають загальноприйнятної теорії і практики формування інтелекту. Існують досить суперечливі підходи до визначення сутності інтелекту, його структури і функцій. У вітчизняній літературі існує багато досліджень, в яких розглядається проблема статевих відмінностей людини. По- перше, це медико-біологічний напрямок дослідження, коли предметом вивчення є процес набуття статевої зрілості і фізичного росту, який відбувається в цей період (Г.С.Васильченко, П.А.Вундер, А.І.Захаров, Д.М.Ісаєв, В.Ю.Каган, Д.В.Колесов, Н.Б.Сельверова та ін.). Другий напрямок у дослідженні статі – психологічний, в якому зосереджено увагу на вивченні статевої диференціації, формуванні психологічної статі, гендерної ідентичності та механізмах її формування (В.В.Абраменкова, В.О.Васютинський, К.П.Веселовська, Т.В.Говорун, О.Кікінеджі, Д.В.Колесов, А.Е.Личко, А.А.Палій, І.П.Петрище, Т.М.Титаренко, О.М.Шарган, Т.І.Юферова та ін.). Третій напрямок дослідження – соціально- психологічний, в якому досліджується соціокультурний аспект у формуванні статі, аналізується значення настановлень, соціальних цінностей, соціальних уявлень в цьому процесі, а також питання міжстатевих стосунків (Ш.Берн, Д.М.Ісаєв, В.Ю.Каган, Я.Л.Коломийський, І.С.Кон, Г.М.Лактіонова, М.Х.Мелтсас, Т.А.Репіна та ін.). Отже, наукова проблема дослiдження психологiчних засад iнтелектуального розвитку дітей є актуальною як з соцiальної, так і з наукової точки зору, що обумовлює актуальність теми дослідження „Гендерні відмінності у розвитку інтелектуальної сфери старшокласників”. Об'єкт дослідження – iнтелектуальний розвиток учнівської молоді. Предмет дослідження – статева диференціація інтелектуальної сфери старшокласників. Мета дослідження – на основі аналізу соціокультурних та психолого-педагогічних факторів визначити гендерні особливості становлення та розвитку iнтелекту юнаків і юнок. Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання дослідження: 1. Провести теоретичний аналіз сутності, структури та функцій інтелекту. 2. Здійснити аналіз гендерних особливостей у структурі інтелекту. 3. Визначити чинники, що детермінують гендерні відмінності в інтелектуальній сфері. 4. Провести емпіричне дослідження з метою визначення тенденцій та гендерних відмінностей щодо рівня розвитку загальних розумових здібностей та соціального інтелекту у ранньому юнацькому віці. Гіпотеза дослідження – рівень загального розумового розвитку юнаків та юнок суттєво не відрізняється, натомість існують якісні відмінності в інтелектуальній сфері хлопців і дівчат. Теоретико-методологічну основу дослідження склали положення загальної, вікової та педагогічної психології про сутність і розвиток особистості (Б.Г.Ананьєв, П.П.Блонський, Л.І.Божович, М.І.Боришевський, С.Л.Виготський, І.С.Кон, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, А.В.Петровський, С.Л.Рубінштейн, В.О.Татенко та ін.); праці, що висвітлюють різні аспекти проблеми статево-рольового виховання (В.О.Васютинський, Т.В.Говорун, В.Ю.Каган, Я.А.Коломийський, І.С.Кон, А.А.Палій, А.А.Реан, Т.А.Репіна, Т.М.Титаренко та ін.), праці, присвячені з'ясуванню соціокультурних факторів розвитку особистості (К.О.Абульханова-Славська, В.П.Андрущенко, М.М.Бахтін, Г.О.Балл, М.С.Каган, М.Мід, В.І.Шинкарук, А.І.Яценко); принцип єдиного інтелекту (Б.М.Теплов, Д.Б.Завалішина); концепція розвитку інтелекту в умовах освіти (Ж.Барон, Д.Перкінс, Е.Джей, С.Тішман, Г.Саломон). Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань було використано такі методи: теоретико-методологічний аналіз проблеми, спостереження, опитування, статистична оборобка результатів. Теоретичне значення роботи полягає в аналізі статевої специфіки інтелекту в ранній юності як передумови подальшої успішної адаптації в соціумі. Практичне значення. Досліджені особливості інтелектуальної сфери юнаків та юнок можуть використовуватися в шкiльних i позашкiльних умовах. Емпірична база дослідження. Експериментальна робота здійснювалася на базі Шепетинської ЗОШ І-ІІІ ступенів. У експерименті було задіяно 14 юнаків і 13 дівчат випускних класів. Структура роботи зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (44 найменувань, з них 5 іноземними мовами), додатків (4). Зміст викладено на 106 сторінках. Робота містить 20 таблиць, 4 рисунки.



©: 2011 infoworks.ru